посягати

ВА́ЖИТИ на кого-що (намагатися заподіяти шкоду комусь, чомусь, позбавити когось чого-небудь), ВА́ЖИТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАЗІХА́ТИ, ПОСЯГА́ТИ рідше, НАВА́ЖУВАТИСЯ рідше. — Док.: замі́ритися, зазіхну́ти, посягну́ти, посягти́, нава́житися. На мене важить (яструб), на мій вік короткий (М. Зеров); — На чуже добро не важитись (Л. Яновська); Проценко виїхав з губернії з думкою ніколи не вертатися в се прокляте місто, що.. замірялося на його життя молоде (Панас Мирний); Зазіхати на єдність демократичних сил; Микола глянув спідлоба на ворона, що вніс розлад в його життя, що посягав на його щастя (В. Гжицький); — Короп наважився на моє життя! (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

посягати — посяга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
посягати — див. ЗАЗІХАТИ. Словник синонімів Караванського
посягати — -аю, -аєш, недок., посягнути і посягти, -гну, -гнеш, док. 1》 неперех., на що. Намагатися захопити, привласнити що-небудь; зазіхати. || Намагатися завдати якоїсь шкоди кому-небудь, позбавити когось спокою, щастя і т. ін. Посягати на життя. 2》 перех., діал. Великий тлумачний словник сучасної мови
посягати — Замірятися, заміритися, позамірятися, зазіхати, зазіхнути, позазіхати, важитися, зважуватися, зважитися, позважуватися, див. претендувати Словник чужослів Павло Штепа
посягати — ПОСЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСЯГНУ́ТИ, ПОСЯГТИ́, гну́, гне́ш, док. 1. на що. Намагатися захопити, привласнити що-небудь; зазіхати. Словник української мови у 20 томах
посягати — ПОСЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОСЯГНУ́ТИ і ПОСЯГТИ́, гну́, гне́ш, док. 1. неперех., на що. Намагатися захопити, привласнити що-небудь; зазіхати. Словник української мови в 11 томах