1. Словник синонімів української мови

потьмарити

ЗАСМУ́ЧУВАТИ (викликати смуток у кого-небудь, робити смутним когось), СМУТИ́ТИ, ПЕЧА́ЛИТИ, ПОТЬМА́РЮВАТИ, ОПЕЧА́ЛЮВАТИ рідше, ЖУРИ́ТИ рідше, РОЗСТРО́ЮВАТИ розм., ПЕЧА́ЛУВАТИ діал., ОСМУ́ЧУВАТИ рідко; ПРИСМУ́ЧУВАТИ (трохи). — Док.: засмути́ти, потьма́рити, опеча́лити, зажури́ти, розстро́їти, запеча́лити розм. осмути́ти, присмути́ти. Смерть Асмуса глибоко засмутила Святослава (С. Скляренко); Я рвусь цілою душею до тебе, мені тут погано, важко.. Коли про це не завжди пишу, то тільки для того, щоб тебе не смутити (М. Коцюбинський); Федір похмуро втупив очі в долівку. Що батько радіє з лиха, котре всіх печалить, це його не здивувало (А. Головко); Це відчуття чомусь не опечалило Килину, не пригнітило її, навпаки, вона з байдужою злістю подумала, хай так і буде (Є. Гуцало); Одно й журило їх, що діток Господь не дає (Марко Вовчок); Цей дотеп не розвеселив, а ще більше запечалив Марію (М. Стельмах); Згадай, побратиме, зиму, в зав'юзі тривожний рік, .. І, може, журлива згадка осмутить тебе на мить, Бо там, за крутим ескарпом, товариш твій вірний спить (Я. Шпорта).

ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок.: зате́мнювати, затемня́ти, тьми́ти, затьма́рювати, отьма́рювати, тьма́рити, темни́ти, отемня́ти, прите́мнювати, притемня́ти, притьма́рювати, приті́нювати, притіня́ти. Не підвів голови він і тоді, коли тінь упала на ту долоню, затемнивши її (Ю. Шовкопляс); Сніг ішов густий і затемнював світло ліхтарень, що слабо миготіли на рогах вулиць (І. Франко); Хто сонце спроможеться ясне затьмити? (М. Зеров); Чорні хмари тривожно копичилися на небі, тьмили стежки й доріжки (Г. Хоткевич); Вигнутий стовп пилу пройшов шляхом, затьмаривши сонце (Ю. Яновський); Голубіє небо, голубіє — Хай же дим не тьмарить далину! (М. Гірник); А хмара, вітрові затримуючи дух, Вгорі зупиниться, потьмарить виднокруг (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потьмарити — потьма́ри́ти дієслово доконаного виду форми з наголосом на суфіксі: 'потьмари́ти' вживаються рідко Орфографічний словник української мови
  2. потьмарити — див. потьмарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потьмарити — ПОТЬМА́РИ́ТИ див. потьма́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. потьмарити — потьма́рити ро́зум (ум, мо́зок і т. ін.) чий, кому і без додатка. Позбавити кого-небудь чіткості сприйняття, розуміння і т. ін.; запаморочити когось. Фразеологічний словник української мови
  5. потьмарити — Потьма́ри́ти, -ма́рю́, -ма́ри́ш; потьма́р, -ма́рмо, -ма́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. потьмарити — ПОТЬМА́РИ́ТИ див. потьма́рювати. Словник української мови в 11 томах
  7. потьмарити — Потьмари́ти, -рю́, -ри́ш гл. Помрачить. На святому небі усі звізди потьмарило. АД. І. 194. Половина сонця й місяця у тьму потьмарило. АД. І. 190. Словник української мови Грінченка