потяг

БАЖА́ННЯ чого, з інфін, і без додатка (внутрішня потреба чого-небудь, зацікавленість у здійсненні чого-небудь, володінні чим-небудь), ХОТІ́ННЯ рідше, ХІТЬ перев. до чого або з інфін., розм., ВО́ЛЯ у знач. предик.; НА́СТРІЙ з інфін., перев. з запереченням, у знач. предик., ОХО́ТА до чого, з інфін., СХОТІ́НКА рідше (схильність, звичайно не постійна, робити що-небудь, займатися чим-небудь у той чи інший час); ГОТО́ВНІСТЬ з інфін., до чого (згода, бажання відразу ж зробити що-небудь). Він відчув непереможне бажання намалювати когось з казахів (З. Тулуб); Народна воля і хотіння, єдина думка і порив На боротьбу нас надихають, щоб для Вітчизни кожен жив (Р. Братунь); Семенко усю свою хіть, що мав до господарства, з хати на клуб переніс (І. Муратов); — Хай іде своїм власним шляхом! — Це — його воля, його право (О.Донченко); — Сьогодні, Олександре Сергійовичу, я не зможу наспівувати — немає настрою (І. Шаповал); На неї найшла охота до танців (І. Нечуй-Левицький); Юрій Матвійович галантно уклонився перед жінкою, виказуючи готовність одразу ж розповісти про задум вчених народознавців (І. Волошин). — Пор. I. 1. по́тяг, 1. пра́гнення.

БАЖА́ННЯ звичайно без додатка (любовне, чуттєве прагнення до кого-небудь), ЖАДА́ННЯ, ПОЖАДА́ННЯ рідше, ПО́ТЯГ, ПРИ́СТРАСТЬ підсил., ЖАГА́ підсил. поет.; ПО́ХІТЬ, ХІТЬ (до кого і без додатка — грубо-хтивий статевий потяг). І вона (Антоніна) тікала од нього (Івана), залишивши в ньому бажання (М. Коцюбинський); Задля тої ласухи жадання тіла часом були.. дужчими від поривів душі (О. Ільченко); Тут же за столом і дружина його з сестрою, гарненькою восьмикласницею Люсею, об'єктом гарячої пристрасті.. студентка Мандрики (А. Головко); (Маріквіта:) Квітки з гранати, то знак жаги (Леся Українка); Я так мов бачу, Христофоре, Як ти зійшов із корабля, Як під ногами, наче море, Гойдалася чужа земля; Як череваті лицеміри Хвалу пречистій воздали І як дівча червоношкіре Вони із хіті розп'яли (Д. Павличко).

ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін., ЖАДО́БА до чого, з інфін., яке, ЖАГА́ до чого, чого, з інфін., ЖАГО́ТА до чого, чого, СНАГА́ до чого, МРІ́Я яка, про що, з інфін., ГОНИ́ТВА за чим, розм., АПЕТИ́Т до чого, розм., ПРИ́ЯЗНЬ до чого, розм., СТРЕМЛІ́ННЯ до чого, з інфін., перев. книжн., ПОБУ́ДЖЕННЯ до чого, з інфін., діал.; ПРИ́СТРАСТЬ, ПОРИ́В, ЛЮБО́В (до чого — сильне, нестримне прагнення); ПРЕТЕ́НЗІЯ на що, з інфін. (перев. настійне прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою чогось). Ці геніальні люди (О. Пушкін, А. Міцкевич, Т. Шевченко) втілювали в собі основні риси, прагнення й жадання своїх народів (М. Рильський); — Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); Не кинуть нам свого тяжіння до рідних обріїв земних... (М. Терещенко); Кобзарю наш, почуй благання І жить навчи нас так, як ти: Щоб найсвятіші поривання Аж до могили донести (Олена Пчілка); Серце стрепенулось, Змучене до краю; Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Хоча Адам чимало побачив світу, але його постійно вражала дика жага до грабежу й наживи (Є. Куртяк); Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (прислів'я); (Петро:) О, Господи, батько! Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Бачити в непрозорому середовищі — давня мрія людства (з журналу); В гонитві за грішми Васюта виїжджав надовго до Полтави, Лубен, навіть до Харкова (О. Полторацький); Король Зигмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватиканові безмежні землі північно-східного царя (З. Тулуб); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Буде бажання, буде стремління, і справа піде вперед (Ю. Мушкетик); Ледве встиг зійти з трибуни Романчук, як з тих же бічних дверей вийшов літній, теж акуратно, але без претензії на моду, зодягнений чоловік (М. Олійник). — Пор. 1. бажа́ння, 1. потре́ба.

ПОКЛИ́КАННЯ (внутрішня здатність до виконання певної справи), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПО́ТЯГ, ТЯЖІННЯ, ЖИ́ЛКА розм. Серед цих терзань та нервувань якраз і прийшло до тебе педагогічне прозріння, і ти справді відчула в собі вияви того, що звуть покликанням (О. Гончар); Сергій — із тих, що виконати годні Призначення і рішення своє (М. Бажан); — Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); — Не вистачає у мені тієї організаційної, як тепер кажуть, жилки. Роблю як віл, а щоб до пуття довести — немає хватки (І. Ле).

ПО́ЇЗД (ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива або моторного вагона), ПО́ТЯГ, МАШИ́НА заст.; ЕШЕЛО́Н (поїзд спеціального призначення з людьми й вантажем); МАРШРУ́Т розм. (товарний, який іде до місця призначення без зміни складу). Швидкий поїзд Севастополь — Ленінград мчав на північ (В. Собко); Зараз на найближчу від тебе станцію прибуває стрімкий метрополітенівський поїзд (Ю. Андрухович); На Царськосельському вокзалі, звідки потяг на Вітебськ за півгодини, коло каси довжелезна черга (Д. Бузько); — На станції був. Бастують. Вже другий день машина не ходить (М. Коцюбинський); Пізно вночі ешелон, складений з важких платформ, вантажених чимсь критих вагонів та облуплених рудих теплушок, рушив на північ (В. Козаченко); Степом, принишклим од радості, цокотіли маршрути з вугіллям з Донбасу (А. Головко).