1. Словник синонімів української мови

поховальний

ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д. Павличко); Згідно із скіфським поховальним обрядом кожний курган ставав родинною усипальницею (з журналу); Потім був траурний мітинг. Над могилою, над розкритою труною (А. Дімаров); Погребовий спів заводить віла (Леся Українка); Хай душі, що повні і смутку, і сліз, В погребную пісню зіллються (О. Олесь); Звеліли (партизани) просунути під труни довгі погребальні рушники і підняли свої гвинтівки (І. Микитенко). — Пор. по́хорон.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поховальний — похова́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поховальний — -а, -е. Стос. до поховання; похоронний, погребальний. || Признач. для поховання. Поховальне спорядження. || Який здійснює, організує поховання (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поховальний — ПОХОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до поховання; похоронний, погребальний. Серед поховальних пам'яток древньої Русі чи не найцікавішою є так звана “Чорна могила” в Чернігові (з газ.); Поховальний обряд; Поховальний культ; // Признач. для поховання. Словник української мови у 20 томах
  4. поховальний — ПОХОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до поховання; похоронний, погребальний. Серед поховальних пам’яток древньої Русі чи не найцікавішою є так звана «Чорна могила» в Чернігові (Рад. Укр., 26.II 1964, 3); Поховальний обряд; Поховальний культ; // Признач. Словник української мови в 11 томах