поховальний
ПОХОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до поховання; похоронний, погребальний.
Серед поховальних пам’яток древньої Русі чи не найцікавішою є так звана «Чорна могила» в Чернігові (Рад. Укр., 26.II 1964, 3);
Поховальний обряд; Поховальний культ;
// Признач. для поховання.
Люди бронзового віку Поінгулля свої естетичні смаки втілили не тільки в скульптурі, але й в тих малюнках, якими вони прикрасили поховальну кам’яну скриню — своєрідний саркофаг (Наука.., 8, 1970, 35);
Поховальна споруда; Поховальне спорядження;
// Який здійснює, організує поховання (у 1 знач.).
Тепер місто мало все, що належиться порядному, сповненому самоповаги і пихи місту: магістрат, собор, університет, поліцію, поховальне бюро і банк (Загреб., Шепіт, 1966, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поховальний — похова́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- поховальний — -а, -е. Стос. до поховання; похоронний, погребальний. || Признач. для поховання. Поховальне спорядження. || Який здійснює, організує поховання (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- поховальний — ПОХОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до поховання; похоронний, погребальний. Серед поховальних пам'яток древньої Русі чи не найцікавішою є так звана “Чорна могила” в Чернігові (з газ.); Поховальний обряд; Поховальний культ; // Признач. для поховання. Словник української мови у 20 томах
- поховальний — ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д. Словник синонімів української мови