похнюплюватися
ПОХНЮ́ПИТИСЯ розм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу), ПОНУ́РИТИСЯ, ПОСУ́ПИТИСЯ, НАХНЮ́ПИТИСЯ розм., УХНЮ́ПИТИСЯ діал. — Недок.: хню́питися, похню́плюватися рідше пону́рюватися, су́питися, нахню́плюватися. За Сергієм вийшла й Варвара Олексіївна. Важко похнюпившись, вона перебирала в голові сьогоднішні події (Г. Епік); Пішов Антосьо, понурився: чи з гори вбитись, чи в воді втопитись? (А. Свидницький); Посупившись, вернулась наньмичка у кімнату та й сіла у куток (Г. Квітка-Основ'яненко); Бабенко нахнюпився, перекинув волосся з потилиці на лоб, відвернувся (М. Руденко); По такій гадці стало Іванові омпно. Він ухнюпився, замовк, як води в рот набрав (Лесь Мартович).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похнюплюватися — похню́плюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- похнюплюватися — -ююся, -юєшся, недок., рідко, похнюпитися, -плюся, -пишся; мн. похнюпляться: док., розм. 1》 Нахилятися, опускатися (про голову, ніс), спрямовуватися додолу (про очі, погляд). 2》 Нахиляти, спускати голову, спрямовувати погляд додолу (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- похнюплюватися — ПОХНЮ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ПОХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. похню́пляться; док., розм. 1. Нахилятися, опускатися (про голову, ніс), спрямовуватися додолу (про очі, погляд). Як глянув же я на себе в дзеркало, так батечки!.. Словник української мови у 20 томах
- похнюплюватися — ПОХНЮ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ПОХНЮ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. похню́пляться; док., розм. 1. Нахилятися, опускатися (про голову, ніс), спрямовуватися додолу (про очі, погляд). Як глянув же я на себе в дзеркало, так батечки!.. Словник української мови в 11 томах