появляти

ПОКА́ЗУВАТИ кого, що (давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого-, що-небудь), ДЕМОНСТРУВА́ТИ, ЯВЛЯ́ТИ книжн., ПОЯВЛЯ́ТИ розм.; ЗНАЙО́МИТИ з ким-чим (даючи пояснення); ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ) (жестом, знаком зосереджуючи увагу на комусь, чомусь); ВИСТАВЛЯ́ТИ, АФІШУВА́ТИ (привертаючи увагу багатьох); ПРЕД'ЯВЛЯ́ТИ розм. (перев. документ, який засвідчує щось). — Док.: показа́ти, продемонструва́ти, яви́ти, появи́ти, ознайо́мити, позна́чити, ви́ставити, пред'яви́ти. — Ось гляньте, які молодці! На Січ їх скоро пошлю! — радів підпилий Бульба, показуючи Товкачеві та іншій старшині Остапа і Андрія (О. Довженко); — Ану, покажи свій трофей майорові! — під'юджують його бійці. Маковейчик демонструє. Мудрий портсигар, клацнувши, викидає готову самокрутку (О. Гончар); Танули на обширах України важкі сніги весни 1933 року, являючи світові трупний сморід, апокаліптичні видива (з журналу); Світання появило їм, яка лука зелена пуста й які гори округи безмовні (Марко Вовчок); Приїздив Шаляпін.. Весь час він то розказував (дуже гарно, художньо говорить), то знайомив нас з новою оперою "Хованщина" (М. Коцюбинський); (Один лицар:) Ми просимо, щоб ви самі сказали, Хто має вам служить в которім танці.. (Анна:) Я вас, панове, позначу рукою, хай всяк свою чергу запам'ятає (Леся Українка); Олеся танцювала, як казали паничі, з усякими викрутасами, виставляючи напоказ пальці, обсаджені золотими перснями (І. Нечуй-Левицький); — Які сьогодні часи пішли?.. Хто має який товар, яку особливість, яку цінну річ, — зараз її на показ дає,.. по вулицях афішує (І. Франко); Вартовий глянув на його документ з печаткою Генштабу і пропустив у скрипучу хвіртку, зовсім ніби й не здивувавшись, що цивільна людина пред'являє військове посвідчення (С. Голованівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. появляти — появля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. появляти — -яю, -яєш, недок., появити, -явлю, -явиш; мн. появлять; док., перех., заст. 1》 Породжувати, покликати до життя, спричиняти що-небудь. || Народжувати дитину. 2》 Показувати, відкривати що-небудь комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. появляти — ПОЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЯВИ́ТИ, явлю́, я́виш; мн. поя́влять; док., кого, що, заст. 1. Породжувати, покликати до життя, спричиняти що-небудь. О люба ніч! Ти появляєш мрії Й неви́разні краси в зористій млі... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. появляти — ПОЯВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЯВИ́ТИ, явлю́, я́виш; мн. поя́влять; док., перех., заст. 1. Породжувати, покликати до життя, спричиняти що-небудь. О люба ніч! Ти появляєш мрії Й неви́разні краси в зористій млі… (Стар., Поет. тв. Словник української мови в 11 томах
  5. появляти — Появля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. появи́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Являть, явить. Стидно й очі появити. Ном. № 3174. 2) Рождать, родить. Авраам появив Ісаака. Єв. Мт. І. 1. Словник української мови Грінченка