правильний

БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ (який не має в собі помилок, який робиться без помилок), НЕПОХИ́БНИЙ рідше, НЕПОМИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕХИ́БНИЙ рідше; НЕСХИ́БНИЙ (який робиться без помилок; про органи чуття — який точно сприймає що-небудь); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ, БЕЗПОМИ́ЛЬНИЙ рідше (який не має в собі помилок і не викликає сумніву в своїй істинності). Розрахунок Пелехатого (вовка) був безпомилковий: тепер утекти людина не могла ні вперед, ні назад, до поселень було далеко в обидва боки (П. Загребельний); Історія колись розбере і розкаже непохибну правду, що Ви зробили на сьому новому полі і яку значну постать займали (Панас Мирний); Очі ж мої усе бачили добре — де ж провидливість моя непомильна? Де мій розум бистрий? (Марко Вовчок); Несхибний удар; І по умовних знаках суходолу Читав путі (вождя) його несхибний зір (М. Бажан); Непогрішима істина; Скажи... навчи... Ушима, оком, носом Я чую сотні образів і тем, — Чому ж ми безпомильних слів не носим Там, де лежить блокнот із олівцем? (М. Рильський). — Пор. 2. пра́вильний.

ПРА́ВИЛЬНИЙ (який відповідає дійсному станові речей, не розходиться з правдою), І́СТИННИЙ, СПРАВЕДЛИ́ВИЙ, ПРА́ВИЙ, ПРАВДИ́ВИЙ рідше, ПЕ́ВНИЙ. Роз'яснювати правильну лінію демократичних сил; Я вам розкажу саму істинну правду, що не далеко було, а у нашому Харкові (Г. Квітка-Основ'яненко); Справедлива увага — се хірургічна операція: болить і помагає, несправедлива увага — се сліпий вистріл (І. Франко); За правду, браття, єднаймось щиро, Єдиний маєм правий шлях (Леся Українка); Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють І накеровують думку на висновок певний, правдивий, що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків (переклад М. Зерова).

ПРА́ВИЛЬНИЙ (відповідний прийнятим правилам, даній ситуації, без помилок), ТО́ЧНИЙ, ПОПРА́ВНИЙ розм.; ПРЯМИ́Й (без відхилень від обраного напряму); ЧИ́СТИЙ (про мову, стиль тощо). Не раз, заблудившися, навмання йшли мандрівники тайгою, намагаючись знайти правильний напрям (О. Донченко); Тільки точне виконання кожним загоном свого завдання могло забезпечити загальний успіх (О. Гончар); — Нехай небо розсудить, хто з нас винен! — крикнув князь Святослав. — Боги! Допоможіть мені зробити поправний суд із братом! (С. Скляренко); В снах юності так сквапно ми шукаєм Прямих стежок і молодим умом Так просто, гарно вік свій укладаєм (І. Франко); В хату вступає жінка господаря, звертаючись до дітей чистою, неламаною мовою (М. Коцюбинський); — Пор. безпомилко́вий.

ПРА́ВИЛЬНИЙ (який задовольняє правила пропорції та симетрії), ПРОПОРЦІ́ЙНИЙ, СТРО́ГИЙ, РЕГУЛЯ́РНИЙ, ДОМІ́РНИЙ, ПРА́ВИЙ заст.; КЛАСИ́ЧНИЙ (про риси обличчя, будову тіла — який нагадує зразки старогрецького і римського мистецтва). Коли Христолобенко говорить, то наша увага мимоволі зосереджується на його обличчі — з правильними рисами, на розумних очах (Є. Гуцало); Пропорційної форми красива чоловіча голова в профіль просто приємно вражала (І. Ле); У навоскованому паркеті відбиваються високі готичні крісла й строгі лінії склепінь (З. Тулуб); Через дуже регулярні, але холодні пружки лиця ані кришки не просвічується людська душа (І. Нечуй-Левицький); Праві очерти лиця мали артистичну тонкість (Олена Пчілка); Профіль був у неї, справді, чисто класичний (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правильний — (який відповідає справжньому станові речей) істинний, справедливий, правдивий, (створений за правилами, законами пропорції) точний, симетричний. Словник синонімів Полюги
  2. правильний — пра́вильний прикметник від: пра́вило прави́льний прикметник від: прави́ло спец. Орфографічний словник української мови
  3. правильний — (шлях) вірний, непомильний; (поділ) справедливий; (висновок) безпомилковий; (- заувагу) слушний; (трикутник) МАТ. симетричний, пропорційний. Словник синонімів Караванського
  4. правильний — I безпомилковий, безпомильний, непомильний, непохибний, несхибний, нехибний, праведний II див. безпомилковий; чесний Словник синонімів Вусика
  5. правильний — I [правиел'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (від правило) II [правил'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (від правило) Орфоепічний словник української мови
  6. правильний — I прав`ильний-а, -е, спец. 1》 Прикм. до правило. 2》 Признач. для правлення (див. правлення IV). 3》 у знач. ім. правильний, -ного, ч. Солдат-артилерист у гарматній обслузі, який спрямовує ствол гармати за допомогою правила (у 5 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. правильний — Поправний, правдивий, слушний, справедливий Словник чужослів Павло Штепа
  8. правильний — ПРАВИ́ЛЬНИЙ, а, е, спец. 1. Прикм. до прави́ло. Правильна чавунна плита. 2. Признач. для правлення (див. пра́влення⁴). Гарячокатані прутки перед розрізанням повинні піддаватись випрямленню на прави́льних верстатах (з навч. літ.). 3. у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  9. правильний — (-а, -е) крим., схвальн. Справжній, гарної якости. БСРЖ, 468; СЖЗ 84; ЯБМ, 2, 225 Словник жарґонної лексики української мови
  10. правильний — Пра́вильний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. правильний — ПРА́ВИЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відповідає дійсності; істинний. — Треба при кожній нагоді роз’яснювати трудящим масам нашу більшовицьку програму, нашу єдино правильну лінію в революції (Головко, II, 1957, 465)... Словник української мови в 11 томах