правильний
I прав`ильний-а, -е, спец.
1》 Прикм. до правило.
2》 Признач. для правлення (див. правлення IV).
3》 у знач. ім. правильний, -ного, ч. Солдат-артилерист у гарматній обслузі, який спрямовує ствол гармати за допомогою правила (у 5 знач.).
II пр`авильний-а, -е.
1》 Який відповідає дійсності; істинний.
|| Справедливий.
|| розм. Хороший, справедливий (про людину).
2》 Який відповідає встановленим правилам, нормам.
3》 Безпомилковий.
4》 Який відбувається через певні проміжки часу; регулярний, ритмічний. Правильне биття серця.
5》 Який задовольняє правила пропорції та симетрії.
Правильний дріб — дробове число, чисельник якого менший за знаменник.
Правильний многогранник — опуклий многогранник, у якого всі грані – рівні правильні многокутники і всі многогранні кути рівні.
Правильний многокутник — плоский, опуклий многокутник, у якого сторони й усі внутрішні кути рівні.
Значення в інших словниках
- правильний — (який відповідає справжньому станові речей) істинний, справедливий, правдивий, (створений за правилами, законами пропорції) точний, симетричний. Словник синонімів Полюги
- правильний — пра́вильний прикметник від: пра́вило прави́льний прикметник від: прави́ло спец. Орфографічний словник української мови
- правильний — (шлях) вірний, непомильний; (поділ) справедливий; (висновок) безпомилковий; (- заувагу) слушний; (трикутник) МАТ. симетричний, пропорційний. Словник синонімів Караванського
- правильний — I безпомилковий, безпомильний, непомильний, непохибний, несхибний, нехибний, праведний II див. безпомилковий; чесний Словник синонімів Вусика
- правильний — I [правиел'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (від правило) II [правил'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і (від правило) Орфоепічний словник української мови
- правильний — Поправний, правдивий, слушний, справедливий Словник чужослів Павло Штепа
- правильний — ПРАВИ́ЛЬНИЙ, а, е, спец. 1. Прикм. до прави́ло. Правильна чавунна плита. 2. Признач. для правлення (див. пра́влення⁴). Гарячокатані прутки перед розрізанням повинні піддаватись випрямленню на прави́льних верстатах (з навч. літ.). 3. у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
- правильний — (-а, -е) крим., схвальн. Справжній, гарної якости. БСРЖ, 468; СЖЗ 84; ЯБМ, 2, 225 Словник жарґонної лексики української мови
- правильний — БЕЗПОМИЛКО́ВИЙ (який не має в собі помилок, який робиться без помилок), НЕПОХИ́БНИЙ рідше, НЕПОМИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕХИ́БНИЙ рідше; НЕСХИ́БНИЙ (який робиться без помилок; про органи чуття — який точно сприймає що-небудь); НЕПОГРІШИ́МИЙ, НЕПОГРІ́ШНИЙ... Словник синонімів української мови
- правильний — Пра́вильний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- правильний — ПРА́ВИЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відповідає дійсності; істинний. — Треба при кожній нагоді роз’яснювати трудящим масам нашу більшовицьку програму, нашу єдино правильну лінію в революції (Головко, II, 1957, 465)... Словник української мови в 11 томах