1. Словник синонімів української мови

правнук

НАЩА́ДКИ мн. (люди майбутніх поколінь), ПОТО́МКИ, ПОТО́МСТВО збірн., НАСІ́ННЯ збірн., розм.; СИНИ́, ВНУ́КИ (ОНУ́КИ), ПРА́ВНУКИ (перев. з означеннями наші, ваші і т. ін.: уживаючись окремо, ці слова можуть означати просто "нащадки", а виступаючи разом, — різний ступінь віддаленості майбутніх поколінь). Звитяжні години, звитяжні часи. Нам заздрити будуть нащадки (В. Сосюра); Смерть його відгукнулася у серцях потомків.. тихою задумою вдячності й глибокої пошани до високого подвигу людського життя (О. Довженко); Вдячне потомство, звільнене від фашистських кошмарів, згадає героїв Букрина і Лютежа (Ю. Бедзик); Яке коріння, таке й насіння (прислів'я); Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись (Т. Шевченко); Мудрець, замріяний філософ До дальніх правнуків іде (П. Дорошко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. правнук — пра́внук іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. правнук — [праўнук] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, кл. -учеи, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. правнук — -а, ч. 1》 Син внука або внучки. 2》 тільки мн. Діти внука або внучки. 3》 Далекий нащадок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. правнук — ПРА́ВНУК, а, ч. 1. Син внука або внучки. Вони йдуть удвох до хати і заходять у подвір'я, правнук Данилко і прадід Данило (Ю. Яновський). 2. тільки мн. Діти внука або внучки. Словник української мови у 20 томах
  5. правнук — Пра́внук, -ка; -нуки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. правнук — ПРА́ВНУК, а, ч. 1. Син внука або внучки. Вони йдуть удвох до хати і заходять у подвір’я, правнук Данилко і прадід Данило (Ю. Янов., II, 1958, 181). 2. тільки мн. Діти внука або внучки. Словник української мови в 11 томах
  7. правнук — Правнук, -ка м. Правнукъ. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213. Словник української мови Грінченка