пресвятий

БОГОРО́ДИЦЯ (у християнській релігії — назва матері Ісуса Христа), БОГОМА́ТІР, БО́ЖА МА́ТИ (ГОСПОДНЯ МА́ТИ), МА́ТИ БО́ЖА (МА́ТІР БО́ЖА), ПРЕЧИ́СТА ДІ́ВА (МА́ТИ), ДІ́ВА МАРІ́Я, ВЛАДИ́ЧИЦЯ церк., ЦАРИ́ЦЯ НЕБЕ́СНА церк., ПРЕСВЯТА́ ж. р., церк., ПРЕЧИ́СТА ж.р., церк.; МАДО́ННА (у католиків). Лукія щодня молиться Богородиці, знає молитви, житія святих читала (О. Донченко); З щедрівок, які взимку виспівувались під вікнами добрих людей, я знав, що за плугом навіть сам Бог ходив, а Богоматір носила їсти орачам (М. Стельмах); (Матушка гуменя:) Даруй, Боже, тілько нашим розум добрий... (Голоси:) Пошли, Боже, даруй, Владичице святая! (Панас Мирний); Вона благала Пресвятую, Щоб та її... щоб та спасла, Щоб одуріть їй не дала — Пренепорочная! (Т. Шевченко); І їхала (Катерина) селом серед святочно вбраних людей, їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби Мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Г. Хоткевич).

СВЯТИ́Й (який, за християнською релігією, провів життя в служінні Богові), ПРЕСВЯТИ́Й підсил., ТРИСВЯТИ́Й підсил., ПРА́ВЕДНИЙ, ПРЕПОДО́БНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст. (який не зробив нічого супроти релігійної моралі). — Прочитай мені.. про святу Варвару (І. Нечуй-Левицький); Все шепоче (тітка): — Пресвята Богородице, велика помошнице! Святий Миколо-угоднику, скорий помошнику. Святії апостоли, станьте на помочі (Г.Хоткевич); — Чому ж поліція не захищає праведних християн? (Ю. Бедзик); (Двоє молодих християн наближаються до Руфіна і вклоняються) (1-ий:) Благослови нас, брате преподобний (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пресвятий — пресвяти́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пресвятий — -а, -е. 1》 нар.-поет. Який перевищує, перевершує всіх у святості, праведності. 2》 церк., заст. Уживається як постійний епітет при словах Бог, Богородиця, панотець і т. ін. || у знач. ім. пресвята, -тої, ж. Богородиця. Пресвятая Діво (Мати, Мати Божа і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пресвятий — ПРЕСВЯТИ́Й, а, е. 1. нар.-поет. Який перевищує, перевершує всіх у святості, праведності. Марія сина привела. Єдиную тую дитину, Що нас од каторги спасла! І пресвятая, неповинна, За нас, лукавих, розп'ялась! (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. Пресвятий — див. Бог Словник синонімів Вусика
  5. пресвятий — ПРЕСВЯТИ́Й, а, е. 1. нар.-поет. Який перевищує, перевершує всіх у святості, праведності. Марія сина привела. Єдиную тую дитину, Що нас од каторги спасла! І пресвятая, неповинна, За нас, лукавих, розп’ялась! (Шевч. Словник української мови в 11 томах