припинати

ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док.: зв'яза́ти, ви́в'язати, скрути́ти, ушнурува́ти (вшнурува́ти), прив'яза́ти, підв'яза́ти, припну́ти (прип'ясти́). Валерик швидко зняв з ніг лижі, зв'язав їх докупи і закинув за плечі (Ю. Збанацький); Шпагату нема — біжи, Порфире, юкки наріж! Дехто з переселенців аж не вірив: бур'яном в'язати? А ти спробуй, воно міцніше за капрон... (О. Гончар); Чугай вшнуровує солому.., щоб не порозтрушувати (М. Зарудний); Улас достав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини (І. Нечуй-Левицький).

ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) (із зусиллям, налягаючи, щільно прикладати кого-, що-небудь до когось, чогось), ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ рідко), ТУЛИ́ТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ГОРНУ́ТИ, ПРИПИРА́ТИ, ПРИПИНА́ТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИТИКА́ТИ розм.; УПИРА́ТИ (ВПИРА́ТИ) (одним кінцем, краєм або до якоїсь опори); ПРИТО́ВКУВАТИ розм. (поштовхами); ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ розм. (до себе, ніжно, пестячи). — Док.: прити́снути, притули́ти, пригорну́ти, припе́рти, припну́ти, приплю́щити, приплю́снути, причави́ти, прищу́лити, приткну́ти, упе́рти (впе́рти), притовкти́, приголу́бити. Він притискав до себе ліктем її руку (Леся Українка); Олександра Олексіївна стоїть розгублена, притискуючи до грудей папку (Я. Баш); Де ти, Мавко, гуцулятко, Немовлятко, янголятко В лісі темному знайшла? Пригорнула, притулила, Груди матері відкрила (О. Олесь); Щоки пашуть, я гіллячка молодих берізок в жменю зберу да притулю, щоб прохололи, огортаю собі шию (Ганна Барвінок); Дівчинка тулила до грудей плямисте цуценя, воно скімлило, як дитина (Л. Первомайський); — Відпочинь, дитино, а тоді ще трошки підійдемо.. І ніжно горнула (мати) до себе маленьке тільце (А. Головко); Він віддихався, уймив палицю в обі руці ціпко, припер долішній кінець до землі та й увалив на неї всю ваготу свого тіла (Лесь Мартович); А як припнеш пужалном віжки, ляжеш уздовж гарби, як каната руками вхопишся та й попливеш... (І. Микитенко); Приплющити до хліба кружальце ковбаси; Незвичне все навколо й якесь грізне, ніби прищулило хлопця до землі (І. Ле); Всі один по другім притикали ухо до смереки, а послухавши довшу або коротшу хвилю, потверджували, що "славно бестія грає" (І. Франко); Упер (Піддубний) в боки здоровенні, порослі ріденьким волоссям кулаки (В. Собко); Воєвода з слугою узялися за зброю, З патронташів дістали набої, Одкусили зубами, притовкли шомполами І насипали пороху вдвоє (С. Голованівський); Я хотів було приголубити хлопчика, але він рішуче відіпхнув мою руку (Ю. Збанацький).

ПОВ'ЯЗУВАТИ що з чим (встановлювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між кимсь, чимсь), ПРИВ'Я́ЗУВАТИ що до чого, СПЛАВЛЯ́ТИ (СПЛА́ВЛЮВАТИ), ПРИПИ́СУВАТИ що чому, ПРИПЛУ́ТУВАТИ що до чого, розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУЛЮВАТИ) що до чого, розм., ПРИМІ́ШУВАТИ що до чого, розм., ПРИПИНА́ТИ що до чого, розм., ПРИСТІБА́ТИ що до чого, розм., АСОЦІЮВА́ТИ книжн. — Док.: пов'яза́ти, прив'яза́ти, спла́вити, приписа́ти, приплу́тати, притули́ти, приміша́ти, припну́ти, прип'ясти, пристебну́ти. Труд Франко тісно пов'язував з боротьбою в ім'я кращого майбутнього (М. Рильський); Саджання трьох дерев на відзнаку якоїсь події — поширений у фольклорі мотив. Шевченко не просто переносить у свою поезію ці мотиви. Він їх сплавлює з особистими глибокими думами і почуттями (з журналу); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); — "Коні не винні"... — усміхнувся Максим. — Я знаю, що ти любиш Коцюбинського. Але не приплутуй до наших справ літератури (Н. Рибак); Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує (Словник Б. Грінченка); — Ти знову до моїх почуттів примішуєш багатство. Чого так муляє це багатство? (М. Стельмах); Все, що він помічав перед себе, він зараз припинав до одного — до свого питання (Б. Грінченко); Справу Мишкіна пристебнули до процесу революційної пропаганди в імперії (В. Канівець); Сам не знає (Дмитро), чому здавна асоціює дівчину з ніжною, найтоншої різьби дорогоцінністю (М. Колесников).

ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ, УКРІ́ПЛЮВАТИ (ВКРІ́ПЛЮВАТИ) на чому, УКРІПЛЯ́ТИ (ВКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИСТАВЛЯ́ТИ (ПРИСТАНОВЛЯ́ТИ рідко), ПРИТИНА́ТИ розм., ПРИМОЦО́ВУВАТИ розм.; ПРИКО́ЛЮВАТИ, ПРИШПИ́ЛЮВАТИ, ШПИЛИ́ТИ, ПРИЧІПЛЮВАТИ (ПРИЧІПЛЯТИ) (також на що — користуючись чимсь гострим); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ, ПРИБИЧО́ВУВАТИ розм., ПРИТОРО́ЧУВАТИ розм. (мотузкою, ременем тощо); ПРИМИКА́ТИ (за допомогою замка). — Док.: прикріпи́ти, закріпи́ти, прилаштува́ти, приладна́ти, прила́дити, прироби́ти, припну́ти (прип'я́сти́), припасува́ти, укріпи́ти (вкріпи́ти), приста́вити (пристанови́ти), притя́ти (притну́ти), примоцува́ти, приколо́ти, пришпили́ти, причепи́ти, прив'яза́ти, прикрути́ти, приторочи́ти, прибичува́ти, примкну́ти. Татко з Оріховським метикували над тим, чи безпечно прикріплювати торбину до чемодана (Ірина Вільде); На базарі Єгор Шульга з своїми друзями-комсомольцями на телефонних стовпах загвинчують фарфорові ізолятори, закріплюють на них електричні дроти (А. Шиян); Захекані хлопці, витираючи з лоба піт, прилаштовували шнур до свого казкового змія (О. Копиленко); Наташа, схилившись над білявою голівкою ляльки, мовчки приладновувала бантик (А. Дімаров); Василь Яремчук.. збиває стару вивіску і приладнує нову (І. Цюпа); В руках Марини з'явилися гумові трубки. Вона спеціальними апаратами приладжувала їх коровам до дійок (С. Чорнобривець); Я брав невеличкого волоського гарбуза, зрізував меншу половинку, видовбував більшу і потім приробляв покришку (І. Микитенко); — Оце має бути рама або фюзеляж.. До нього прироблюють всі інші частини аероплана (С. Васильченко); Так шість раз той павук обривався, І шість раз він на стелю злізав, Але всьоме таки удержався Й до стіни свою нитку прип'яв (Леся Українка); Ковалі виковували шаблі і списи, вигострювали леза, припасовували держаки (З. Тулуб); Укріпивши знамено на високій вежі, біля нього гордо стояв радянський воїн (І. Цюпа); Дід Грицай взяв струга та сокиру і заходився майструвать коло старих уликів, приставляв нові дна до старих уликів (І. Нечуй-Левицький); Колоду він добре притнув до себе (В. Кучер); Примоцувавши до ніг "кігті" й товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких дротів (Л. Первомайський); (Живка:) Ці квіти — знак великої радості. Я збережу їх. А цю червону я приколю тобі на груди (О. Левада); Юлія.. зачала пришпилювати до волосся капелюх (І. Франко); В неділеньку святую Мундир надіває (Максим), І медаль і хрест причепить (Т. Шевченко); Притулювала (Настя) до лиця накуплені стрічки, начіплювала їх на голову (І. Нечуй-Левицький); Крицяк вирвав з моїх рук орчик, прив'язав шлею (Р. Андріяшик); Не сміявсь тільки Іцко, прикручуючи чемодани шворками (А. Кримський); — Котелок забув, — оповістив він і заходився прибичовувати його до ременя (Григорій Тютюнник); Плащпалатку він приторочить до ранця (П. Загребельний); Поночі примикав (перевізник) натомленого човна (Є. Гуцало).