1. Словник синонімів української мови

притаскувати

ПРИНЕСТИ́ (несучи когось, щось, доставити куди-небудь), ЗАНЕСТИ́, НАДНЕСТИ́ розм.; ПРИТЯГТИ́ (ПРИТЯГНУ́ТИ), ПРИПЕ́РТИ розм., ПРИТИ́РИТИ розм., ПРИТАРАБА́НИТИ розм., ПРИТАСКА́ТИ розм., ПРИПУ́ДИТИ (важке, з трудом) діал. — Недок.: прино́сити, приноша́ти заст. зано́сити, надно́сити, притяга́ти (притя́гувати), прита́скувати. Принесли якийсь пакет, запечатаний сургучем (І. Багряний); (Перелесник:) Будь моя кохана! Звечора і зрана самоцвітні шати буду приношати (Леся Українка); — Дам вам тепер муки, візьміть із собою, а все, що злагоджу, наднесу завтра до вас сама! (О. Кобилянська); Хтось побіг в суміжну юрту, де кипів самовар, і не піалу чаю, а весь самовар притяг до хворого (З. Тулуб); В їхніх торбах знайшлося навіть кілька цукрових буряків, які вони, приперши із самих Криничок, збиралися тепер пекти собі на вечерю (О. Гончар); За тиждень рейдування по окрузі Кирило встиг звершити чимало славних справ — щонайперше притарабанив хуру продуктів для словаків (І. Головченко і О. Мусієнко); Мій лицар метнувся скоро, Притаскав оті якорі Чи страшеннії гаки (І. Манжура); Припудив такий мішок вівса, що, здається, треба добрих двох (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. притаскувати — прита́скувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. притаскувати — -ую, -уєш, недок., притаскати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Приводити кого-небудь кудись, до когось (перев. силою або умовлянням). || тільки док., безос. Недоречно або невчасно прийти, приїхати кудись, до когось. 2》 Приносити що-небудь (перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притаскувати — див. таскати Словник чужослів Павло Штепа
  4. притаскувати — ПРИТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. 1. Приводити кого-небудь кудись, до когось (перев. силою або умовлянням). Словник української мови у 20 томах
  5. притаскувати — ПРИТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. 1. Приводити кого-небудь кудись, до когось (перев. силою або умовлянням). Словник української мови в 11 томах