прообраз

ПРОО́БРАЗ (особа, яка служить авторові оригіналом для створення літературного персонажа), ПРОТОТИ́П. Я мимоволі згадав свою першу зустріч з героями повісті Михайла Коцюбинського "Фата Моргана". Ця зустріч з прообразами видатного твору сталася чверть століття тому (В. Кучер); Герої наших книг повинні зростати перед читачем так, як зростають у житті їх реальні прототипи (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прообраз — проо́браз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прообраз — -у, ч. 1》 Той, хто стає, або те, що стає зразком, взірцем кого-, чого-небудь. || Первісний зразок чого-небудь. 2》 Особа, яка служить авторові оригіналом для створення літературного персонажа; прототип. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прообраз — ПРОО́БРАЗ, у, ч. 1. Той, хто стає, або те, що стає зразком, взірцем кого-, чого-небудь. Воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна (М. Словник української мови у 20 томах
  4. прообраз — ПРОО́БРАЗ, у, ч. 1. Той, хто стає, або те, що стає зразком, взірцем кого-, чого-небудь. Вічно живий Ілліч, як прообраз людини майбутнього, буде завжди немеркнучим сяйвом... Словник української мови в 11 томах