1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прообраз

проо́браз

-у, ч.

1》 Той, хто стає, або те, що стає зразком, взірцем кого-, чого-небудь.

|| Первісний зразок чого-небудь.

2》 Особа, яка служить авторові оригіналом для створення літературного персонажа; прототип.

|| Відтворення художніми, мовними, інтонаційно-мелодійними і т. ін. засобами образу кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прообраз — проо́браз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. прообраз — ПРОО́БРАЗ, у, ч. 1. Той, хто стає, або те, що стає зразком, взірцем кого-, чого-небудь. Воістину моя мати – втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна (М. Словник української мови у 20 томах
  3. прообраз — ПРОО́БРАЗ (особа, яка служить авторові оригіналом для створення літературного персонажа), ПРОТОТИ́П. Я мимоволі згадав свою першу зустріч з героями повісті Михайла Коцюбинського "Фата Моргана". Словник синонімів української мови
  4. прообраз — ПРОО́БРАЗ, у, ч. 1. Той, хто стає, або те, що стає зразком, взірцем кого-, чого-небудь. Вічно живий Ілліч, як прообраз людини майбутнього, буде завжди немеркнучим сяйвом... Словник української мови в 11 томах