просинь

СИ́НЯВА (синій колір чого-небудь; синій простір, синя поверхня), СИНЬ, СИНИ́ЗНА́ рідше; ПРО́СИНЬ (синій колір чистого неба; синюватий відтінок). Чорноту небес Уже досвітня синява черкає (М. Рильський); Синявою виблискують озера (Ю. Збанацький); Густою синню наливається небо (М. Стельмах); З морської просині випливло кумачеве сонце (В. Логвиненко); Губи стиснуті міцно, аж просинь обмалювала їх по краях (Ю. Мушкетик). — Пор. блакить.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просинь — про́синь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. просинь — -і, ж. 1》 Частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані. || Синій колір чистого неба. 2》 Синюватий відтінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просинь — ПРО́СИНЬ, і, ж. 1. Частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані. На горизонті затягують просинь Сірі, як рядна, завіси дощів (М. Шеремет); // Синій колір чистого неба. Я люблю рум'яну осінь, Над садами чисту просинь (М. Словник української мови у 20 томах
  4. просинь — ПРО́СИНЬ, і, ж. 1. Частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані. На горизонті затягують просинь Сірі, як рядна, завіси дощів (Шер., Щастя.., 1951, 140); // Синій колір чистого неба. Словник української мови в 11 томах