простацтво

ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл., БИ́ДЛО зневажл.; ХЛО́ПСТВО, МУЖИ́ЦТВО (про селян). У королівському палаці столи були накриті на п'ять тисяч кувертів, на площах для простолюду стояли бочки з пивом (з газети); — Сам він українець, а цікавиться долею польського простолюддя (Р. Іваничук); Ці епіграми передавались з уст в уста по всьому Пітеру, навіть серед простонароддя (О. Ільченко); Щонеділі, щосвята, а часом і серед будня, щоб не одстати од вельможного сусіди, бенкетує тут (у шинку) п'яне море темної простоти... (Панас Мирний); Чом тобі не рай? Ти, паноче, гріш збирай, А простацтво злісне Знов тягне ярмо залізне (переклад М. Зерова); Як втлумачити бурхливій черні, що ніяка небезпека їм не загрожує і що від походу вона матиме тільки прибуток (З. Тулуб); Ні, ні! — цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Ю. Смолич); Заклопотана голота, зіщулившись од холоду, підтюпцем протискувалась серед шляхетно вбраних пань та панів (О. Досвітній); Панської худоби доглядав панок-ляшок Оношко, дуже лютий до хлопів-бидла (Д. Мордовець); Москвофільство панувало по всіх селах і містечках повіту, його підтримувало майже все, очолюване священиками-москвофілами, хлопство (Д. Бедзик); Кріпацька старшина пішла на всі боки судити безглузде мужицтво (Панас Мирний).