простацький

ПРО́СТИ́Й (про людину — належний до непривілейованої верстви суспільства; про звичаї, особливості, життя таких людей), ПРОСТА́ЦЬКИЙ, ПРОСТЕ́ЦЬКИЙ розм., ЧО́РНИЙ заст.; ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, ПРОСТОЛЮ́ДНИЙ заст. (перев. про звичаї, життя). В "Марині" (поемі М. Рильського) багато сцен і епізодів, що малюють тяжке життя простих селян, їх мрії про визволення, їх ненависть до гнобителів (С. Крижанівський); Терпелива душа старої, прориваючись до Бога, ..ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми, хай він пошле їм просте селянське щастя (М. Стельмах); Батько непривітно скривився, довідавшись, що син відновлює згадку про колишній простацький рід Хомченків (А. Кримський); — Не погордуй уступити до нашої простацької господи (П. Куліш); І за його повільними рухами, і навіть за насмішкуватою манерою висловлюватися навмисне простецькою мовою вчувалась якась ледве вловима стриманість (О. Донченко); Хіба не чує кожного дня княгиня Ольга, що чорні люди чинять татьбу й розбої на її дворах? (С. Скляренко); Простонародний побут; Пані Олімпія довгим поглядом окинула його, поглядом, у котрім виразно малювалася погорда аристократичної натури до плебея і його плебейської логіки (І. Франко); Вони жили зовсім сільським, простолюдним життям (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простацький — проста́цький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. простацький — Простонародній, простолюдний; (рід) простий, не шляхетний, не родовитий; (тон) вульґарний. Словник синонімів Караванського
  3. простацький — див. простий Словник синонімів Вусика
  4. простацький — -а, -е, розм. 1》 Власт. побутові, смакам простолюду. 2》 Належний до непривілейованої верстви, непривілейованого класу; простий. 3》 Власт. простій, невихованій людині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. простацький — ПРОСТА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. 1. Власт. побутові, смакам простолюду. – Лукино, не колупай печі, бо до тебе прийшли такі старости, що знають інші звичаї, а не простацькі! (І. Нечуй-Левицький); – Просимо ж до нас на вечерю. Словник української мови у 20 томах
  6. простацький — Проста́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. простацький — ПРОСТА́ЦЬКИЙ, а, е, розм. 1. Власт. побутові, смакам простолюду. — Лукино, не колупай печі, бо до тебе прийшли такі старости, що знають інші звичаї, а не простацькі! (Н.-Лев., III, 1956, 344); Обід, пане добродію, як тобі сказати?... Словник української мови в 11 томах
  8. простацький — Простацький, -а, -е Простой, простонародный. Не погордуй уступити до нашої простацької господи. К. ЧР. 227. Словник української мови Грінченка