1. Словник синонімів української мови

псуватися

ПОГІ́РШУВАТИСЯ (ставати гіршим), ГІ́РШАТИ, ПСУВА́ТИСЯ, ПОГАНІ́ТИ розм.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (про якість, майстерність тощо); РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ розм. (про здоров'я, сили, нервову систему); ПІДУПАДА́ТИ (також про настрій, душевний стан). — Док.: погі́ршитися, погі́ршати, зіпсува́тися (зопсува́тися рідше), попсува́тися, попогані́ти, спогані́ти, зни́зитися, розладна́тися, розхита́тися, розкле́їтися, підупа́сти. Мати не тільки не вставала з постелі, як запевнювала Войцехова, але, навпаки, її стан погіршувався щораз більше (І. Франко); Справи байські гіршали щодня. Середняки пішли разом з біднотою й спільно давали одкоша байським зусиллям якось утриматися (О. Донченко); Завжди, коли Геннадій згадував можних сусід поміщиків, настрій йому псувався (П. Кочура); Без його для Галі наче другий світ почавсь, і все на йому споганіло (А. Свидницький); Різко знижується родючість землі (з журналу); Після важкого м'язового напруження погіршується рухомість нервових процесів, подовжується прихований період реакції-відповіді і розладнуються гальмівні процеси (з журналу); Здоров'я зовсім розхиталося; Здоров'я в Антона підупадало. Часто темніло в очах, і він звалювався серед вулиці, ночами заходився довгим приглушеним кашлем (Р. Іваничук).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. псуватися — псува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. псуватися — (- речі) нищитися; (- господарство) підупадати, сходити на пси, тріщати по всіх швах; (- добро) ПЕРЕВОДИТИСЯ; (- погоду) гіршати, погіршуватися; (- мотор) відмовляти, терпіти аварію. Словник синонімів Караванського
  3. псуватися — псуюся, псуєшся, недок. 1》 тільки 3 ос. Робитися непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін.; пошкоджуватися. || Втрачати нормальний вигляд, стан, нормальну форму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. псуватися — ПСУВА́ТИСЯ, псую́ся, псує́шся, недок. 1. тільки 3 ос. Робитися непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін.; пошкоджуватися. Словник української мови у 20 томах
  5. псуватися — Псуватися, псую́ся, -єшся гл. Портиться. Як снасть псується, то чоловік ума береться. Ном. № 10198. А псується у вас картопля. Могил. у. Словник української мови Грінченка