1. Великий тлумачний словник сучасної мови

псуватися

псува́тися

псуюся, псуєшся, недок.

1》 тільки 3 ос. Робитися непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін.; пошкоджуватися.

|| Втрачати нормальний вигляд, стан, нормальну форму.

|| Ставати поганим, слабким, пошкоджуватися (про здоров'я, нерви, зір, зуби і т. ін.).

|| Погіршуватися, ставати холодною, дощовою (про погоду).

|| Відходити від норми (про мову).

2》 тільки 3 ос. Робитися неприємним, поганим (про настрій, характер, людські взаємини і т. ін.); погіршуватися.

3》 перен., розм. Підлягаючи негативному впливу, набувати поганих рис, звичок, нахилів; розбещуватися.

4》 Пас. до псувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. псуватися — псува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. псуватися — (- речі) нищитися; (- господарство) підупадати, сходити на пси, тріщати по всіх швах; (- добро) ПЕРЕВОДИТИСЯ; (- погоду) гіршати, погіршуватися; (- мотор) відмовляти, терпіти аварію. Словник синонімів Караванського
  3. псуватися — ПСУВА́ТИСЯ, псую́ся, псує́шся, недок. 1. тільки 3 ос. Робитися непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін.; пошкоджуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. псуватися — ПОГІ́РШУВАТИСЯ (ставати гіршим), ГІ́РШАТИ, ПСУВА́ТИСЯ, ПОГАНІ́ТИ розм.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (про якість, майстерність тощо); РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. псуватися — Псуватися, псую́ся, -єшся гл. Портиться. Як снасть псується, то чоловік ума береться. Ном. № 10198. А псується у вас картопля. Могил. у. Словник української мови Грінченка