1. Словник синонімів української мови

пустинник

САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері). Зараз я подібний до нещасного самітника, який блукає в пустелі, помираючи від спраги (І. Волошин); — На те місце (пішов священик), де колись стояв скиток пустельника, який проводив увесь час у молитві, пості і мовчанці (М. Стельмах); Навколо ні оселі, ні голосу людського, тільки невідома землянка, в якій ховається якийсь відлюдник (О. Донченко); Раз в літню пору край порога Своєї хаточки старий Анахорет моливсь до Бога (І. Франко); Возлюби мовчання, живи в печерах, як святі отці-печерники (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустинник — пусти́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пустинник — див. відлюдкуватий Словник синонімів Вусика
  3. пустинник — -а, ч., заст. Пустельник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пустинник — Пустельник, див. анахорет Словник чужослів Павло Штепа
  5. пустинник — ПУСТИ́ННИК, а, ч. Те саме, що пусте́льник. – Бачив я раз, як Кирило Тур, молячись серед ночі Богу, обливавсь гарячими сльозами, і нехай би пустинник зніс таку молитву до Бога, як сей гульвіса! (П. Словник української мови у 20 томах
  6. пустинник — Пустинник, -ка м. = пустельник. Гн. II. 95. Словник української мови Грінченка