пустинь

МОНАСТИ́Р (релігійна громада ченців або черниць, що з належними їм землями та капіталами становить церковно-господарську організацію; будівлі й територія цієї громади), ОБИ́ТЕЛЬ, КЛЯ́ШТОР (католицький); ПУ́СТИНЬ заст. (невеликий, у відлюдній місцевості); ЛА́ВРА (великий православний чоловічий). Монастир скидався на грізного рицаря, вбраного в казковий, зачарований панцир (Я. Качура); (Матушка гуменя:) Сього року, сестри, нам і в обителі треба буде попрацювати (Панас Мирний); Була то стара будова, давній кляштор католицький (церква теж колись належала до нього), з товстими стінами, глибокими вікнами, з високим склепінням замість стелі (Леся Українка); Три місяці пустинь Китаївська і в ній Сковорода немов пливли — поміж садами рожаїстими (П. Тичина); Моя баба колись за п'ятсот кілометрів до Печерської лаври в Київ пішки ходила (І. Ле).