пустота

ПУ́СТОЩІ мн. (вчинок, вчинки для розваги, веселощів), БА́ЛОЩІ мн., ЖИРУВА́ННЯ підсил., БАЛОВСТВО́ розм., ДУР розм., ШАЛАПУ́ТСТВО розм., ПУСТО́ТА заст. Останнім часом усі пустощі й витівки товариша стали Юркові нецікавими (О. Донченко); Та й цю дочку, Одарку, якось не догледів: за балощами дитячими випорснула з-під батьківського впливу (І. Ле); Це повторювання одного слова, цей сміх бриніли так, немов її тішив оцей нешкідливий дитячий дур (Марко Вовчок); Завзяті молодики-підмайстри підпалили ще й барильце з шевським варом — не так для освітлення, як з юнацького шалапутства (Ю. Смолич); Отой непосидючий найменший.. мучив мене своїми невпинними пустотами (А. Кримський). — Пор. гра, розва́га.

ПОРОЖНЕ́ЧА (порожній, нічим не заповнений простір; порожнє місце всередині чого-небудь), ПОРОЖНИ́НА, ПОРОЖНЯВА, ВА́КУУМ, ПОРОЖНЯ́ розм.; ПУСТОТА́ спец. (всередині чого-небудь суцільного). Ще раз передивися торбу, небоженьку. І ти починаєш порпатися в її порожнечі, ..залазити рукою в усі відділи, підвідділи, секції, кишені (Ю. Андрухович); Прислухавшись, показав (Сашко) рукою на біломуру дзвіницю з чорними порожнинами вікон (Л. Юхвід); З неба сіялась густа мжичка, і вони поховалися під дашок клуні. В її порожняві посвистував вітер (Н. Рибак); — Ціолковський ..пише про таких ефірних істот, котрі живляться лише світлом... живуть навіть у вакуумі... (О. Бердник); Ці частини обидві — тіла і порожня — мають одмінну і навіть цілком протилежну природу (переклад М. Зерова); Про Борщівські печери пишуться дисертації, їх згадують серед найбільших карстових пустот на земній кулі (з газети).