1. Словник синонімів української мови

південь

ПІ́ВДЕНЬ (напрямок, бік, протилежний півночі; південна частина якоїсь місцевості, країни; місцевість, край з теплим кліматом), ПО́ЛУДЕНЬ заст., поет.; ЗЮЙД спец. (про напрямок вітру, хвиль тощо). У світ упала тінь хреста з півночі на південь (Т. Осьмачка); Поїздка на південь, морські ванни та лиманові грязі хоч і поправили трохи здоров'я (Лесі), повністю проте на ноги не поставили (М. Олійник); З полудня вітер повіяв; зробилась одлига (Панас Мирний); Сей спосіб самоосвіти більше тримається на півночі, а не в нас на полудні (Леся Українка); Ми стаємо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Яновський).

ПО́ЛУДЕНЬ (дванадцята година дня; середина дня), ПІ́ВДЕНЬ, ОБІ́Д (ОБІ́ДИ) розм., ПОЛУ́ДНЕ (ПОЛУ́ДНЄ) діал. Під полудень на горизонті знялась курява (Я. Качура); День зранку був ясний, сонячний, жовто-золотий, а як звернуло з півдня, став якийсь білий, наче срібний (І. Нечуй-Левицький); У обід знову Грицько суне (Панас Мирний); Падає з дерев пожовкле листя, День уже в обіди догорів (Є. Плужник); Полудне — спочивати ляг Мужик при втомлених волах (І. Франко); В полуднє приїхав старшина. Він звелів покликати Гната та Олександру (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. південь — пі́вдень 1 іменник чоловічого роду частина світу пі́вдень 2 іменник чоловічого роду полудень Орфографічний словник української мови
  2. південь — I -дня. 1. Одна з чотирьох сторін світу, протилежна півночі; напрям, протилежний північному; місцевість, край з теплим кліматом. Сонце стоїть на півдні (В.Винниченко); – Примічай – летить крук, гукаючи, на південь – бути добрій погоді. Літературне слововживання
  3. південь — Полудень, середина дня, 12 година дня, як ім. полуднє; (сторона світу) мор. зюйд, ЖМ. теплі сторони <�краї>. Словник синонімів Караванського
  4. південь — [п’іўдеин'] -д(‘)н'а, ор. -днеим, м. (на) -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. південь — I -дня, ч. Те саме, що полудень 1). II -дня, ч. 1》 Одна з чотирьох сторін світу; прот. північ. || Напрямок, бік, протилежні півночі. || Частина материка, країни і т. ін., розташована в напрямку, протилежному півночі. 2》 Місцевість, край з теплим кліматом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. південь — ПІ́ВДЕНЬ¹, дня, ч. Те саме, що по́лудень 1. – Тільки той, хто не був на сватанні, той не був п'яний, а то всі лоском лежали аж до другого півдня (Г. Квітка-Основ'яненко); Південь. Сонце пече, наче підрядилось зробить за сьогодні з землі перепічку (В. Словник української мови у 20 томах
  7. південь — Пі́вдень, пі́вдня, -дневі, пі́вднем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. південь — ПІ́ВДЕНЬ¹, дня, ч. Те саме, що по́лудень 1. — Тільки той, хто не був на сватанні, той не був п’яний, а то всі лоском лежали аж до другого півдня (Кв.-Осн., II, 1956, 208); Південь, спека не спада. Розбрехалася череда (Нех., Ми живемо.., 1960, 105). Словник української мови в 11 томах
  9. південь — Пі́вде́нь, -дня́ м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. Ном. № 9340. о півдні. Въ полдень. Рудч. Ск. і. 142. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце. Чуб. І. 6. Словник української мови Грінченка