підміна

ЗАМІ́НА (дія, при якій замість одного предмета, однієї особи і т. ін. береться інший предмет, інша особа), СУБСТИТУ́ЦІЯ спец., ПІДСТА́ВА діал.; ПІДМІ́НА (звичайно непомітна або тимчасова); ПІДСТАНО́ВКА (за зразком чогось іншого). Процес заміни іншомовного слова своїм корінним ніяк не можна кваліфікувати взагалі як регресивне явище (М. Рильський); Ремо здригнувся.. Він ніколи не бачив Гюлле в такім убранні... На хвилинку йому здалось, що то не вона.. В його голові майнули химерні думки про можливість підміни... (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підміна — підмі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. підміна — -и, ж. 1》 Дія, за якої один предмет, одне явище підмінюють іншим, одна особа виступає замість іншої. 2》 Те, чим підмінюють кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підміна — ПІДМІ́НА, и, ж. 1. Дія, при якій один предмет, одне явище підмінюють іншим, одна особа виступає замість іншої. Ремо здригнувся .. Він ніколи не бачив Гюлле в такім убранні... На хвилинку йому здалось, що то не вона... Словник української мови у 20 томах
  4. підміна — ПІДМІ́НА, и, ж. 1. Дія, при якій один предмет, одне явище підмінюють іншим, одна особа виступає замість іншої. Ремо здригнувся.. Він ніколи не бачив Гюлле в такім убранні… На хвилинку йому здалось... Словник української мови в 11 томах