підміна
підмі́на
-и, ж.
1》 Дія, за якої один предмет, одне явище підмінюють іншим, одна особа виступає замість іншої.
2》 Те, чим підмінюють кого-, що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підміна — підмі́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- підміна — ПІДМІ́НА, и, ж. 1. Дія, при якій один предмет, одне явище підмінюють іншим, одна особа виступає замість іншої. Ремо здригнувся .. Він ніколи не бачив Гюлле в такім убранні... На хвилинку йому здалось, що то не вона... Словник української мови у 20 томах
- підміна — ЗАМІ́НА (дія, при якій замість одного предмета, однієї особи і т. ін. береться інший предмет, інша особа), СУБСТИТУ́ЦІЯ спец., ПІДСТА́ВА діал.; ПІДМІ́НА (звичайно непомітна або тимчасова); ПІДСТАНО́ВКА (за зразком чогось іншого). Словник синонімів української мови
- підміна — ПІДМІ́НА, и, ж. 1. Дія, при якій один предмет, одне явище підмінюють іншим, одна особа виступає замість іншої. Ремо здригнувся.. Він ніколи не бачив Гюлле в такім убранні… На хвилинку йому здалось... Словник української мови в 11 томах