1. Словник синонімів української мови

підсмикувати

ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, піднімати щось угору, вище), ПІДКА́СУВАТИ діал.; ПІДСМИ́КУВАТИ (ПІДСМИКА́ТИ) (різким рухом); ПІДТИКА́ТИ розм. (закріплюючи краї, кінці, поли чогось). — Док.: підтягти́ (підтягну́ти), підкаса́ти, підсми́кати (підсмикну́ти), підти́кати (підіткну́ти). Миттю підтягає (хлопець) свої штаненята й біжить надвір (Л. Яновська); Сам тоді вище підтягував халяви та й виряджався на вивідки (А. Головко); — Ліда.. щоранку буде виганяти корову, а вечорами доїти, підкасавши подолок (М. Коцюбинський); — Здрастуйте! — весело загукав Колосок, підсмикуючи на плечах ремені від своїх фотоапаратів (В. Кучер); Міцно поцілувавшися, підсмикнувши свої спідниці, кожушанки, розіходилися (Г. Хоткевич); Вона підтикала спідницю, поділ сорочки прилипав їй до крутих дужих колін (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підсмикувати — підсми́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підсмикувати — див. рвати; тягти Словник синонімів Вусика
  3. підсмикувати — -ую, -уєш і підсмикати, -аю, -аєш, недок., підсмикати, підсмикаю, підсмикаєш і рідше підсмичу, підсмичеш, док., перех. Смикаючи, піднімати трохи вище. || Підбирати, підсувати під що-небудь нижні краї, кінці, поли чогось; підтикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підсмикувати — ПІДСМИ́КУВАТИ, ую, уєш і ПІДСМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСМИ́КАТИ, підсми́каю, підсми́каєш і рідше підсми́чу, підсми́чеш, док., що. Смикаючи, піднімати трохи вище. Словник української мови у 20 томах
  5. підсмикувати — ПІДСМИ́КУВАТИ, ую, уєш і ПІДСМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДСМИ́КАТИ, підсми́каю, підсми́каєш і рідше підсми́чу, підсми́чеш, док., перех. Смикаючи, піднімати трохи вище. Словник української мови в 11 томах