піжон

ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст. (той, хто одягається вишукано); МО́ДНИК розм. (той, хто одягається за останньою модою); ПІЖО́Н розм., СТИЛЯ́ГА зневажл. (той, хто відзначається підвищеним інтересом до модного стилю в одязі, манерах тощо). Франт у напіввійськовому, спортивного крою, костюмі, в гетрах, в зеленому капелюсі з пір'їною.. йде вулицею (Ю. Яновський); Колись шив він на перших краківських чепурунів і надумав тепер пригадати минуле (З. Тулуб); Міцна рука Піппо Бенедетті схопила його ззаду за полу смокінга.. — Цього дженджика туди ж, до міністрів, — махнув рукою капітан (П. Загребельний); — Йде під руку з модним фатом, У розкішному вбранні, З видом гордим і пихатим... Не моя це Мінна, ні! (переклад М. Лукаша); — Тут де не візьмись хвинтик з улиці (Панас Мирний); На приступку Сашкового ящичка поставив ногу в елегантному шевровому чоботі з лакованими закотами під колінами якийсь ферт у сірих бриджах (Ю. Смолич); На ґанок вибіг кирпатий фертик у коротенькому піджаку на телячому хутрі (Ю. Збанацький); Темний костюм лежав на ньому ідеально. Плащ був перекинутий через руку, як у римського хлюста (П. Загребельний); В порівнянні до блискучих денді, котрі роями вилися довкола Ніни, Іван справді являвся дуже непоказним (І. Франко); Командир полку, завзятий патріот піхоти, органічно не терпів "модників" (О. Гончар); Дивлячись на нього, мимоволі питаєш себе: чи можна ставитися до такого піжона серйозно? (Ю. Шовкопляс); Не звик я носити чобіт, галіфе, У моднім пишався, хоча й не стиляга (І. Муратов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піжон — піжо́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. піжон — Дженджик, жевжик, ферт, хлюст. Словник синонімів Караванського
  3. піжон — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  4. піжон — -а, ч., розм. Те саме, що дженджик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. піжон — див. франт, нарядний, фат, фертик, стиляга Словник чужослів Павло Штепа
  6. піжон — ПІЖО́Н, а, ч., розм. Те саме, що дже́нджик. У дзеркалі Платон бачить своє відображення: такий собі піжон в краватці, джемпер італійський, сорочка японська... (М. Зарудний); – Пішла [Ярина] спати, нагулялася з оцим піжоном, – сердито сплюнув Волох (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  7. піжон — піжо́н (від франц. pigeon – голуб) пуста, франтувата людина, джиґун. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. піжон — ПІЖО́Н, а, ч., розм. Те саме, що дже́нджик. У дзеркалі Платон бачить своє відображення: такий собі піжон в краватці, джемпер італійський, сорочка японська… (Зар., На.. світі, 1967, 80); — Пішла [Ярина] спати, нагулялася з оцим піжоном, — сердито сплюнув Волох (Собко, Граніт, 1937, 138). Словник української мови в 11 томах
  9. піжон — рос. пижон пуста, безвідповідальна, франтувата людина, джиґун. Eкономічна енциклопедія