1. Словник чужослів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. піжон — піжо́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. піжон — Дженджик, жевжик, ферт, хлюст. Словник синонімів Караванського
  3. піжон — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  4. піжон — -а, ч., розм. Те саме, що дженджик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. піжон — ПІЖО́Н, а, ч., розм. Те саме, що дже́нджик. У дзеркалі Платон бачить своє відображення: такий собі піжон в краватці, джемпер італійський, сорочка японська... (М. Зарудний); – Пішла [Ярина] спати, нагулялася з оцим піжоном, – сердито сплюнув Волох (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  6. піжон — піжо́н (від франц. pigeon – голуб) пуста, франтувата людина, джиґун. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. піжон — ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст. Словник синонімів української мови
  8. піжон — ПІЖО́Н, а, ч., розм. Те саме, що дже́нджик. У дзеркалі Платон бачить своє відображення: такий собі піжон в краватці, джемпер італійський, сорочка японська… (Зар., На.. світі, 1967, 80); — Пішла [Ярина] спати, нагулялася з оцим піжоном, — сердито сплюнув Волох (Собко, Граніт, 1937, 138). Словник української мови в 11 томах
  9. піжон — рос. пижон пуста, безвідповідальна, франтувата людина, джиґун. Eкономічна енциклопедія