нарядний

Значення в інших словниках

1. нарядний — наря́дний 1 прикметник гарно одягнений; пишний наря́дний 2 прикметник від: наряд — документ Орфографічний словник української мови
2. нарядний — I -а, -е. 1》 Святково, гарно одягнений. || Гарно прибраний, оздоблений. || З гарними барвами, формами, з красивим пір'ям, красивою шерстю (про природу, тварин, птахів). 2》 Гарний, пишний (про вбрання). II -а, -е. Стос. до наряду (див. наряд II 1), 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нарядний — НАРЯ́ДНИЙ¹, а, е. 1. Святково, гарно одягнений. – О, та який ви прийшли нарядний, урочистий! (О. Донченко); // Гарно прибраний, оздоблений. Словник української мови у 20 томах
4. нарядний — ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
5. нарядний — НАРЯ́ДНИЙ¹, а, е. 1. Святково, гарно одягнений. — О, та який ви прийшли нарядний, урочистий! (Донч., V, 1957, 478); // Гарно прибраний, оздоблений. Словник української мови в 11 томах