наряджатися

Вбиратися, вбратися, повбиратися, перебиратися, перебратися, поперебиратися, прибиратися, поприбиратися, убиратися, убратися, повбиратися, вдягатися, вдягтися, вдягнутися, повдягатися, зодягатися, зодягтися, зодягнутися, позодягатися, одягатися, одягтися, одягнутися, поодягатися, передягатися, передягтися, передягнутися, попередягатися, удягатися, удягтися, удягнутися, вишатуватися, вишатитися, повишатуватися, зішатуватися, зішатитися, позішатуватися, ушатуватися, ушатитися, повшатуватися, джиджулитися, виджиджулитися, зоджиджулитися, поджиджулитися, джиджуритися, виджиджуритися, уджиджуритися, споряджатися, спорядитися, поспоряджатися, виряджатися, вирядитися, повиряджатися, уряджатися, урядитися, повряджатися, строюватися, строїтися, вистроюватися, зістроюватися, зістроїтися, позістроюватися, настроюватися, настроїтися, понастроюватися, построюватися, построїтися, устроюватися, устроїтися, повстроюватися, чепуритися, вичепуритися, зічепуритися, начепуритися, очепуритися, почепуритися, причепуритися, учепуритися, див. франтитися

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наряджатися — наряджа́тися 1 дієслово недоконаного виду одягатися наряджа́тися 2 дієслово недоконаного виду мати намір Орфографічний словник української мови
  2. наряджатися — див. збиратися; одягатися Словник синонімів Вусика
  3. наряджатися — I -аюся, -аєшся, недок., нарядитися, -ряджуся, -рядишся, док. 1》 у що, без додатка. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). || розм. Одягатися в будь-який одяг, надівати будь-яке взуття. || перев. ким. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наряджатися — НАРЯДЖА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., НАРЯДИ́ТИСЯ, ряджу́ся, ряди́шся, док. 1. у що, без дод. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). І наряджається і чепуриться [Оксана] щодня (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. наряджатися — убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Фразеологічний словник української мови
  6. наряджатися — ОДЯГА́ТИСЯ у що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ (ВБИРА́ТИСЯ), ВДЯГА́ТИСЯ (УДЯГА́ТИСЯ), ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯ розм., ОДІВА́ТИ розм., ЗОДЯГА́ТИСЯ розм., РЯДИ́ТИСЯ ірон., ОБЛАЧА́ТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  7. наряджатися — НАРЯДЖА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., НАРЯДИ́ТИСЯ, ря́джуся, ря́дишся, док. 1. у що, без додатка. Одягатися (перев. у святковий, гарний одяг). І наряджається і чепуриться [Оксана] щодня (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах