1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нарядний

наря́дний

I -а, -е.

1》 Святково, гарно одягнений.

|| Гарно прибраний, оздоблений.

|| З гарними барвами, формами, з красивим пір'ям, красивою шерстю (про природу, тварин, птахів).

2》 Гарний, пишний (про вбрання).

II -а, -е.

Стос. до наряду (див. наряд II 1), 2)).

|| у знач. ім. нарядна, -ної, ж. Приміщення, де виписуються, даються наряди на роботу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарядний — наря́дний 1 прикметник гарно одягнений; пишний наря́дний 2 прикметник від: наряд — документ Орфографічний словник української мови
  2. нарядний — Гарновбраний, чепурний, пишний, хупавий, ошатний, шатний, див. піжон, франт, стиляга Словник чужослів Павло Штепа
  3. нарядний — НАРЯ́ДНИЙ¹, а, е. 1. Святково, гарно одягнений. – О, та який ви прийшли нарядний, урочистий! (О. Донченко); // Гарно прибраний, оздоблений. Словник української мови у 20 томах
  4. нарядний — ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. нарядний — НАРЯ́ДНИЙ¹, а, е. 1. Святково, гарно одягнений. — О, та який ви прийшли нарядний, урочистий! (Донч., V, 1957, 478); // Гарно прибраний, оздоблений. Словник української мови в 11 томах