пізній
ПІ́ЗНІЙ (який настає, з'являється, прибуває і т. ін. після звичайного, потрібного, встановленого часу), ЗАПІЗНІ́ЛИЙ, ЗАПІ́ЗНЕНИЙ, ЗАПІ́ЗНІЙ підсил.; ПРИПІЗНІ́ЛИЙ, ПРИПІ́ЗНЕНИЙ (трохи пізніший, ніж слід, ніж очікувалося); СПІЗНІ́ЛИЙ, СПІ́ЗНЕНИЙ (перев. про людей — який запізнився). Не гнівайтесь за пізню відповідь на Вашу ласкаву картку (М. Коцюбинський); Базар уже майже розійшовся, але то тут, то там ще ворушилися гуртки запізнілих покупців (Д. Ткач); Невчасний дощ, коли все погоріло.., Нічого врятувати вже не в силі, А тільки землю тугою вкрива. Так і твоє запізнене кохання (Л. Первомайський); — Рятунок був уже запізній, а поки минула ще одна година, Ольга сконала (І. Франко); Постріл був таки справді влучний, хоч і припізнілий (К. Гордієнко); Двері тихо відкрилися. В них з'явився ще один спізнілий гість (О. Маркуш); Спізнена молодість має в собі ще щось більш неприємне від власної карикатури: це смішність (Ірина Вільде).
ПІ́ЗНІЙ (про вечір, ніч, осінь тощо), ГЛИБО́КИЙ, ЗАПІ́ЗНІЙ підсил.; ГЛУХИ́Й розм., ГЛУ́ПИЙ розм., ДО́БРИЙ розм. (перев. про ніч). Дуже пізньою добою погасло світло в Єреміїних покоях (І. Нечуй-Левицький); Осінь уже глибока стояла, вітер холодний віє, так наскрізь і пронизує (Панас Мирний); Запізня була вже осінь — потоки і ручаї По рівчаку пожовклому, по вимоклій колії... (Я. Шпорта); Глухої ночі повертається Мирон до своєї постарілої хати (М. Стельмах); Стояла глупа осінь, по вулицях роз'їздили козаки і не можна було світити світла (І. Микитенко); Припадеш вухом до землі й починаєш прислухатись: а що ж там діється в чорній глибині, де завжди морок, де ніч глупа (Є. Гуцало); Отець і син уже в добру ніч зайшли додому (І. Франко).
Значення в інших словниках
- пізній — пі́зній прикметник Орфографічний словник української мови
- пізній — Неранній; (обід) запізнілий, спізнений; (гість) нічний, вечірній; (- кохання) о. осінній; пр. ПІЗНО, у свинячий голос <�голоси>. Словник синонімів Караванського
- пізній — -я, -є. 1》 Який наближається до свого кінця, який уже спливає (про час року, частину доби і т. ін.). || Який перебуває на останньому етапі, ступені свого розвитку; який становить кінцевий етап, ступінь у розвитку чого-небудь. 2》 Який діє, має місце і... Великий тлумачний словник сучасної мови
- пізній — ПІ́ЗНІЙ, я, є. 1. Який наближається до свого кінця, який уже проходить (про час року, частину доби і т. ін.). Щовечора .. вони збираються під моїм вікном і ведуть розмови, не раз аж до пізнього вечора (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- пізній — пізній: ◊ пізній Іва́н про того, хто надто пізно розпочинає справу і, відповідно, не досягає бажаного успіху (ст): Революція вибухне. Це справа найблизших годин. Думаю собі: пізні Івани рушаться також (Боберський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пізній — з (від) ра́нку (ра́ння) до (са́мого) ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі). Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Фразеологічний словник української мови
- пізній — Пі́зній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пізній — ПІ́ЗНІЙ, я, є. 1. Який наближається до свого кінця, який уже проходить (про час року, частину доби і т. ін.). Щовечора.. вони збираються під моїм вікном і ведуть розмови, не раз аж до пізнього вечора (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- пізній — Пізній, -я, -є Поздній. Було се пізньої осени. Г. Барв. 122. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання. Мет. 152. Словник української мови Грінченка