1. Словник синонімів української мови

пішохід

ПІШОХІ́Д (той, хто йде пішки), ПІ́ШИЙ, ПІШОХО́ДЕЦЬ рідше, ПІШАНИ́ЦЯ діал., ПІ́ШИЙ- ПІШАНИ́ЦЯ (ПІ́ША- ПІШАНИ́ЦЯ) фольк.; ПЕРЕХО́ЖИЙ (той, хто йде пішки в якомусь напрямку повз когось, щось, через щось). Стіни тут скляні, й крізь них видно міський парк, порожні лави на алеях, повільних пішоходів (Є. Гуцало); Їхали на підводах, хто верхи на конячині охляп, ішли валками піші (А. Головко); Всі оглядали необережного пішоходця, всі впізнали Саватьяна Жигая (А. Шиян); Проходив повз наше село один мимоходець, молодий товариш, пішаниця (О. Копиленко); З видзвоном проносяться тачанки, обганяючи валки піших-пішаниць (О. Гончар); Міський шафар правив мостовий податок із проїжджих і перехожих (З. Тулуб).

ТРОТУА́Р, ПАНЕ́ЛЬ, ХІДНИ́К, ПІШОХІ́Д розм. Ніна вийшла на тротуар, заповнений людьми, глянула на Хрещатик (В. Собко); По панелях уже бігли до Миколаївського бульвару, до пристані одеські обивателі (П. Панч); На хідниках панувало вранішнє пожвавлення, люди йшли майже бігцем (С. Голованівський); По обидва боки вулиці були дощані пішоходи (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пішохід — пішохі́д 1 іменник чоловічого роду, істота перехожий пішохі́д 2 іменник чоловічого роду тротуар арх. Орфографічний словник української мови
  2. пішохід — Тротуар, хідник; Р. пішоходець. Словник синонімів Караванського
  3. Пішохід — Перехожий Неправильно-правильно
  4. пішохід — I [п'ішоух’ід] -шохода, м. (на) -шоходов'і /-шоход'і, мн. -шоходие, -шоход'іў (перехожий) II [п'ішоух’ід] -шоходу, м. (на) -шоход'і, мн. -шоходие, -шоход'іў (тротуар) Орфоепічний словник української мови
  5. пішохід — I -хода, ч. Той, хто йде пішки. II -ходу, ч., заст. Тротуар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пішохід — Хідник, див. тротуар Словник чужослів Павло Штепа
  7. пішохід — ПІШОХІ́Д¹, хо́да, ч. Той, хто йде пішки. Верхом полонини, стежкою .. ішли два пішоходи (І. Франко); Двірники мастили вапном дерева і обіччя тротуарів, щоб ночами видно було дорогу машинам і пішоходам (В. Кучер). ПІШОХІ́Д², хо́ду, ч., заст. Тротуар. Словник української мови у 20 томах
  8. пішохід — ПІШОХІ́Д¹, хо́да, ч. Той, хто йде пішки. Верхом полонини, стежкою.. ішли два пішоходи (Фр., III, 1950, 16); Двірники мастили вапном дерева і обіччя тротуарів, щоб ночами видно було дорогу машинам і пішоходам (Кучер, Чорноморці, 1956, 35). Словник української мови в 11 томах
  9. пішохід — Пішохід, -хо́ду м. Тротуаръ. Полт. и Харьк. г.г. У Харькові пішоходи з дощок, чи з каміню. Лебед. у. В городі... якісь пішоходи роблять, щоб в грязі добре, бач, було ходити пішки. Котл. Н. П. 386. Раз я вийшов в город, йду по пішоходу. Щог. В. 63. Словник української мови Грінченка