ребруватий
РЕБРИ́СТИЙ (у якого випинаються ребра; з виступами тощо), РЕБРУВА́ТИЙ, РЕБРА́СТИЙ розм., РЕБЕ́РЧАСТИЙ розм. Хвацький сержант Василь у танкістському комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається (С. Журахович); Через деякий час вона взяла стільчика і вмостилась доїти худу ребристу корову (С. Добровольський); Одного ранку з-за кущів, немов вовки-сіромахи, з'явилися жандарми з довгими реберчастими багнетами на гвинтівках (І. Чендей).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ребруватий — ребрува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- ребруватий — див. худий Словник синонімів Вусика
- ребруватий — -а, -е. Те саме, що ребристий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ребруватий — РЕБРУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що ребри́стий. Словник української мови у 20 томах
- ребруватий — РЕБРУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що ребри́стий. Словник української мови в 11 томах