ребруватий

РЕБРИ́СТИЙ (у якого випинаються ребра; з виступами тощо), РЕБРУВА́ТИЙ, РЕБРА́СТИЙ розм., РЕБЕ́РЧАСТИЙ розм. Хвацький сержант Василь у танкістському комбінезоні, в ребристому шоломі стоїть біля танка і посміхається (С. Журахович); Через деякий час вона взяла стільчика і вмостилась доїти худу ребристу корову (С. Добровольський); Одного ранку з-за кущів, немов вовки-сіромахи, з'явилися жандарми з довгими реберчастими багнетами на гвинтівках (І. Чендей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ребруватий — ребрува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ребруватий — див. худий Словник синонімів Вусика
  3. ребруватий — -а, -е. Те саме, що ребристий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ребруватий — РЕБРУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що ребри́стий. Словник української мови у 20 томах
  5. ребруватий — РЕБРУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що ребри́стий. Словник української мови в 11 томах