ребус
ЗА́ГАДКА (алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба розпізнати; взагалі що-небудь загадкове, незрозуміле), РЕ́БУС, ШАРА́ДА, ЛОГОГРИ́Ф, ГОЛОВОЛО́МКА, СФІНКС (перев. про загадкову істоту, таємничу, незрозумілу людину). Сахно пов'язувала несподіване зникнення Чіпаріу з усіма таємницями й загадками цього навісного маєтку (Ю. Смолич); — Не дівчина, а справжнісінький ребус! Хто ж, нарешті, вона така? (В. Минко); Шаради рішали, чи що. Обступили всі Славу, а вона накреслила паличкою на землі коло, а в середині кола написала дві літери — "ля" (А. Головко); Багато слів з Олегового диктанту можна було б умістити в такий журнал як цікаві головоломки (О. Донченко); Дитина — це загадка, живий сфінкс (О. Гончар); Наука лише торує підступи до заповідного сфінкса творчості (з журналу).
Значення в інших словниках
- ребус — ре́бус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ребус — див. ЗАГАДКА; П. головоломка, (щось загадкове) таємниця. Словник синонімів Караванського
- ребус — -а, ч. 1》 Загадка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків із літерами та іншими знаками. 2》 перен. Що-небудь загадкове, незрозуміле. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ребус — Загадка Словник чужослів Павло Штепа
- ребус — РЕ́БУС, а, ч. 1. Загадка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками. Словник української мови у 20 томах
- ребус — ре́бус (лат. rebus, букв. – за допомогою речей) загадка, в якій слова, що розгадуються, подано у вигляді малюнків у поєднанні з літерами та іншими знаками. Словник іншомовних слів Мельничука
- ребус — Ре́бус, -са; -буси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ребус — РЕ́БУС, а, ч. 1. Загадка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками. Він помітив синка, доньку і дружину — з немовлям на руках, занурених в складні новітні ієрогліфи ребусів (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах