ребус

Значення в інших словниках

1. ребус — ре́бус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. ребус — -а, ч. 1》 Загадка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків із літерами та іншими знаками. 2》 перен. Що-небудь загадкове, незрозуміле. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ребус — Загадка Словник чужослів Павло Штепа
4. ребус — РЕ́БУС, а, ч. 1. Загадка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками. Словник української мови у 20 томах
5. ребус — ре́бус (лат. rebus, букв. – за допомогою речей) загадка, в якій слова, що розгадуються, подано у вигляді малюнків у поєднанні з літерами та іншими знаками. Словник іншомовних слів Мельничука
6. ребус — ЗА́ГАДКА (алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба розпізнати; взагалі що-небудь загадкове, незрозуміле), РЕ́БУС, ШАРА́ДА, ЛОГОГРИ́Ф, ГОЛОВОЛО́МКА, СФІНКС (перев. про загадкову істоту, таємничу, незрозумілу людину). Словник синонімів української мови
7. ребус — Ре́бус, -са; -буси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ребус — РЕ́БУС, а, ч. 1. Загадка, в якій слова або фрази, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками. Він помітив синка, доньку і дружину — з немовлям на руках, занурених в складні новітні ієрогліфи ребусів (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах