1. Словник синонімів української мови

ревнути

РЕВІ́ТИ (РЕВТИ́) (видавати гучні протяжні звуки), РУСТИ́ діал.; БУТІ́ТИ діал. (глухо); РИ́КАТИ (про тварин взагалі — сильно; перев. про хижаків — видавати уривчасті загрозливі звуки); РИЧА́ТИ (про тварин — видавати протяжливі звуки, що нагадують звук "р-р-р"); МУ́КАТИ (про велику рогату худобу — видавати звуки "му-му"). — Док.: ревну́ти, ревону́ти підсил. прореві́ти (проревти́), ри́кнути, му́кнути, прому́кати. — Воно було б зовсім не диво, Коли б він їв собі м'ясиво, — Ведмідь сердито став ревіть. — А то він сіно їв! (Є. Гребінка); Щосекунди ревуть і плачуть сирени (М. Коцюбинський); Маріка починає русти. — А не перестанеш, мой! — ревнув на неї Тимофій, але так ревнув, що Маріка відразу вмовкла (Г. Хоткевич); Бик став бутіти (О. Гончар); Ведмідь гатив лапами по воді. Замість риби попадалося каміння. Він відкидав його злісно вбік і люто рикав (А. Турчинська); Серед ночі лев страшно ричав (П. Грабовський); Корови чекали вже на неї, а побачивши свою звичайну вечерю, зачали ричати з радості (І. Франко); Високе вже прокинулось. Галасували півні, ревіли корови, мукали скривджені телята (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревнути — ревну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ревнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 Однокр. до ревіти, ревти 1). || безос. 2》 Дуже голосно заплакати, заридати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ревнути — РЕВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. 1. Однокр. до реві́ти, ревти́. Ревнули воли У новім ярмі. Поховали чумаченька В чужій стороні (з народної пісні); – По домівках! По аулах! – ревнули сотні молодих голосів (З. Тулуб); – Хто ти така?... Словник української мови у 20 томах
  4. ревнути — РЕВНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. 1. Однокр. до реві́ти, ревти́ 1. Ревнули воли У новім ярмі. Поховали чумаченька В чужій стороні (Укр… лір. пісні, 1958, 533); — По домівках! По аулах!... Словник української мови в 11 томах
  5. ревнути — Ревнути см. ревти. --------------- Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. Словник української мови Грінченка