рогатина

РОЗВИ́ЛКА (стовбура дерева, гілки), РОЗВИ́ЛИНА, РОЗСО́ХА, РОЗГІ́ЛКА, РОЗГІ́ЛЛЯ, РОЗГІ́ЛЕННЯ розм., РОГА́ТИНА розм. Я швидко відшукав потрібну грушу, в розвилці розчахнутих стовбурів, серед листя, прикиданого снігом, знайшов потрібні мені папірці і поклав у партизанську поштову скриньку свого листа (Ю. Збанацький); В очі впала невеличка лампа. Вона чаділа на розсосі під земляною стелею (П. Панч); На розгілці лозини сидить і тремтить польова миша (О. Копиленко); Бджоли дзвонять на розгіллях срібних (І. Вирган); Було так тепло і дитинно в той день під шум і крики ґав, коли налякану пташину я на розгілення поклав (В. Сосюра); Юра вмощується в рогатині, немов у кріслі (Ю. Смолич).

СПИС (холодна зброя — гострий металевий наконечник на довгому держаку), ПІ́КА, РА́ТИЩЕ заст., СУЛИ́ЦЯ заст., ШТИХ заст.; ДРО́ТИК (метальний спис); РОГА́ТИНА (ніж, насаджений на дерев'яний держак). Козаки кинулись битися рукошма. Залисніли козацькі шаблі, заблищали гострі списи (І. Нечуй-Левицький); Одна сотня козаків з піками, шаблями.. гарцювала праворуч і ліворуч транспорту (З. Тулуб); Важне було військо в Гетьманщині .. у кожного мушкетик, ратище, шабля і чотири пістолі (О. Стороженко); Не один кінний козак зважився вискочити в поле та пробувати щастя шаблюкою або сулицею (О. Маковей); Княгинина рука не хибила — пускала рогатину влучно (А. Хижняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогатина — рога́тина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рогатина — -и, ж. 1》 Холодна зброя у вигляді ножа, насадженого на довгий дерев'яний держак, якою користувалися піші війська у середні віки. || Мисливська зброя для полювання на ведмедя. 2》 рідко. Те саме, що рогатка 1). 3》 рідко. Розвилина на дереві або на дорозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рогатина — РОГА́ТИНА, и, ж. 1. Холодна зброя у вигляді ножа, насадженого на довгий дерев'яний держак, якою користувалися піші війська в середні віки. Стріляв [Штефан], поки міг. Словник української мови у 20 томах
  4. рогатина — як віл на рога́тину, зі сл. йти, лі́зти і под., зневажл. Настирливо, вперто, нехтуючи небезпекою. Преться як віл на рогатину (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
  5. рогатина — РОГА́ТИНА, и, ж. 1. Холодна зброя у вигляді ножа, насадженого на довгий дерев’яний держак, якою користувалися піші війська у середні віки. Стріляв [Штефан], поки міг. Словник української мови в 11 томах