1. Словник синонімів української мови

рогатка

ПЕРЕШКО́ДА (те, що заважає здійсненню чогось), ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., заст., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПІДСТА́ВА діал.; ЗАВА́ДА, ПЕРЕПО́НА, ЗАПО́НА діал., ПЕРЕМІ́ШКА діал. (те, що легше подолати); ГАЛЬМО́ (те, що затримує, сповільнює здійснення чогось); БАР'Є́Р, РОГА́ТКИ мн. (щось свідомо створене ким-небудь); ПІДНІ́ЖКА (щось несподіване, свідомо створене ким-небудь); ЗАКОВИ́КА розм., КАРЛЮ́ЧКА жарт. (щось незначне, але прикре). — Твоя щира до батьків прихильність Всі подолала завади, усі перешкоди (М. Зеров); Загони зумисне не пускали Кисіля і чинили йому в дорозі усякі притичини, щоб не допустити його до Богдана (І. Нечуй-Левицький); Всякі противності не те що не знеохочували його, а ще підбивали до боротьби та до праці (І. Франко); Ніякі накази й перепони тепер не спинять його (І. Ле); Козак, як вітер, гуляє без меж і запон (І. Ле); Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде (Словник Б. Грінченка); Все життя наше завалене обставинами, перешкодами, бар'єрами (Ю. Бедзик); Обминати цензурні рогатки; Тим, хто ставить підніжку колективу, треба оголосити нещадну війну (з газети); Лишалася тільки одна заковика, як віднести документи у Валки? (В. Минко); — Хоч ми й гарно міркуємо, та єсть одна карлючка.. Є один чоловік такий, що може нам великої шкоди наробити (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогатка — Дерев'яна поперечка, яка загороджувала дорогу, біля неї брали мито за проїзд дорогою [VI,VII] — застава на дорозі, де збирали плату з проїжджих та піших (за часів австро-угорської влади) [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. рогатка — рога́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. рогатка — Рога́тка. За часів Австро-Угорщини в Галичині і Буковині застава на дорогах при в’їзді у місто, що за проїзд через неї збирався митний збір до цісарської скарбниці; шлагбаум. Опісля позволено місту Чернівцям поставити рогатку на цісарскій дорозі (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. рогатка — -и, ж. 1》 Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. || тільки мн., перен. Взагалі якісь свідомо створені перешкоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рогатка — РОГА́ТКА, и, ж. 1. Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. Дорогу їм перегородили міцні сталеві рогатки, замасковані кущами (В. Козаченко); Міщани й чернь .. Словник української мови у 20 томах
  6. рогатка — рога́тка іст. міська застава: Перед самою рогаткою, що була великою брамою з залізних крат на їздні і двома такими же фіртками для пішоходів... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. рогатка — РОГА́ТКА, и, ж. 1. Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. Дорогу їм перегородили міцні сталеві рогатки, замасковані кущами. (Коз., Вибр., 1947, 119); Міщани й чернь.. Словник української мови в 11 томах
  8. рогатка — Горизонтальний брус з частими хрестовинами, який закріплявся на вертикальному стояку і в разі потреби закривав проїзд вулицею, дорогою. Архітектура і монументальне мистецтво