1. Українська літературна мова на Буковині

рогатка

Рога́тка. За часів Австро-Угорщини в Галичині і Буковині застава на дорогах при в’їзді у місто, що за проїзд через неї збирався митний збір до цісарської скарбниці; шлагбаум. Опісля позволено місту Чернівцям поставити рогатку на цісарскій дорозі (Б., 1895, 5, 4); Доложить ся стараня, щоб здійснити найважнійші бажаня мужицтва, а то украєвленє доріг і знесенє рогаток (Б., 1907, 44, 1)

// пол. rogatka — шлагбаум, rogatki miejskie — міська застава, rogatkowe, іст. — митний збір за проїзд через міську заставу, нім. der Schlagbaum — рогатка.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогатка — Дерев'яна поперечка, яка загороджувала дорогу, біля неї брали мито за проїзд дорогою [VI,VII] — застава на дорозі, де збирали плату з проїжджих та піших (за часів австро-угорської влади) [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. рогатка — рога́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. рогатка — -и, ж. 1》 Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. || тільки мн., перен. Взагалі якісь свідомо створені перешкоди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рогатка — РОГА́ТКА, и, ж. 1. Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. Дорогу їм перегородили міцні сталеві рогатки, замасковані кущами (В. Козаченко); Міщани й чернь .. Словник української мови у 20 томах
  5. рогатка — рога́тка іст. міська застава: Перед самою рогаткою, що була великою брамою з залізних крат на їздні і двома такими же фіртками для пішоходів... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. рогатка — ПЕРЕШКО́ДА (те, що заважає здійсненню чогось), ПЕРЕ́ЧІПКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., заст., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПІДСТА́ВА діал.; ЗАВА́ДА, ПЕРЕПО́НА, ЗАПО́НА діал., ПЕРЕМІ́ШКА діал. Словник синонімів української мови
  7. рогатка — РОГА́ТКА, и, ж. 1. Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках. Дорогу їм перегородили міцні сталеві рогатки, замасковані кущами. (Коз., Вибр., 1947, 119); Міщани й чернь.. Словник української мови в 11 томах
  8. рогатка — Горизонтальний брус з частими хрестовинами, який закріплявся на вертикальному стояку і в разі потреби закривав проїзд вулицею, дорогою. Архітектура і монументальне мистецтво