1. Українська літературна мова на Буковині

рогачка

Рога́чка. Те саме, що рогатка. Цісарску санкцию одержав закон, ухвалений буковиньским соймом дня 12. січня с.р., котрим дорогу з Строєшт Врони зачислено до доріг повітових і установлено на ній рогачку (Б., 1895, 12, 4).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогачка — Рога́чка: — дерев'яна застава на дорозі, щоб збирати податок за проїзд шляхом чи за перевіз продуктів у город [III] — застава [46-1;46-2] — застава на дорозі, щоб збирати мито за проїзд [IV] — міська застава на дорозі для збору податку за проїзд... Словник з творів Івана Франка
  2. рогачка — рога́чка 1 іменник жіночого роду рогатка; нашийник рога́чка 2 іменник жіночого роду, істота вівця Орфографічний словник української мови
  3. рогачка — -и, ж. 1》 Те саме, що рогатка 1). 2》 Дерев'яний, з виступаючими кінцями нашийник для свійських тварин, який не дає їм змоги пройти крізь вузький прохід. 3》 розм. Рогата вівця. 4》 ент. Те саме, що щипавка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рогачка — РОГА́ЧКА, и, ж. 1. Те саме, що рога́тка 1. І Хуан наш догадався, Як пройти через рогачки (В. Самійленко); Йому приснився ліс Могильницький, приснилось любиме узлісся, рогачка, що закриває в'їзд до лісу (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  5. рогачка — рога́чка = рога́тка: Львів, що розрісся за австрійських часів і в першій половині XІ́X віку розвалив в середмісті свої вали й укріплення, мав до І світової війни шість рогачок, тобто в'їздових брам, і дві акцизові фіртки... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. рогачка — ЩИ́ПАВКА (комаха з недорозвиненими придатками у вигляді кліщів на задній частині черевця), РОГА́ЧКА. Коли одного разу щипавка ущипнула його за язик, то ревів, як бугай (П. Панч). Словник синонімів української мови
  7. рогачка — РОГА́ЧКА, и, ж. 1. Те саме, що рога́тка 1. І Хуан наш догадався, Як пройти через рогачки (Сам., І, 1958, 260); Йому приснився ліс Могильницький, приснилось любиме узлісся, рогачка, що закриває в’їзд до лісу (Гжицький, У світ.., 1960, 312). Словник української мови в 11 томах
  8. рогачка — Рогачка, -ки ж. 1) Рогатая овца. Вх. Лем. 461. 2) = рогатівка. Грин. III. 270. Шо за мода, шо за мода — все шапки рогачки. Чуб. V. 1194. 3) раст. Sisymbrium pannonicum. 4) насѣк. уховертка. Харьк. г. 5) Двузубая кирка, двузубыя вилы для выбрасыванія навоза. Словник української мови Грінченка