родина

I. БА́ТЬКІВЩИ́НА (рідна країна); ВІТЧИ́ЗНА, ОТЧИ́ЗНА (ОТЧИ́НА) заст., РОДИ́НА заст. (ужив. звичайно в урочистих та поетичних контекстах). Сотні тисяч синів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П. Панч); Ця твердь земна трухлявіє щодня, а ми все визначаємось. До суті доходимо. І, Господом забуті, вітчизни просимо, як подання (В. Стус); Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть. Там грудь сильнійша од гармат (І. Котляревський). Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай; Чужина в'ялить, як Билину (Л. Глібов).

РОДИ́НА (група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом), СІМ'Я́, СІМЕЙСТВО заст., ЧЕ́ЛЯДЬ діал., ПОСІМЕ́ЙСТВО діал., ФАМІ́ЛІЯ розм.; ХА́ТА, ДОМА́ШНІ (така група людей, котра перебуває в одному приміщенні). В родині Олекси Бессараба — свято. Народився син (П. Кочура); Хороша сім'я — мов хороша пісня: і співається легко, і в роботі допомагає, і люди нею тішаться (О. Гуреїв); Ця служба в панотця була для Івана дуже догідна, бо не міг ніде інде стільки заробити, аби вигодувати таку челядь (Лесь Мартович); Дзвонив Марченко, нагадував чорноусівському посімейству, що пора й честь знати — іти до нього на весілля (В. Минко); — Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (О. Довженко); Хата мовчала. Клим у задумі слухав синову річ (К. Гордієнко); Тихенько, щоб не розбудити своїх домашніх, які вже спали, він встав з постелі, вийшов на подвір'я (А. Шиян).

РОДИ́ННИЙ, СІМЕ́ЙНИЙ, РОДИЧІ́ВСЬКИЙ розм., ФАМІ́ЛЬНИЙ розм., ФАМІЛІ́ЙНИЙ розм.; ДОМА́ШНІЙ, ДОМО́ВИЙ. — Пор. 1. роди́на.

РО́ДИЧ (кому, чий, рідко кого — той, хто перебуває в спорідненості з кимсь), РІДНЯ́ розм., РОДИ́НА розм., РОДА́К розм., БЛИЗЬКИ́Й розм., КРЕ́ВНИЙ розм., КРЕВНЯ́К діал., СВОЯ́К розм. У нашому селі був чоловік, Петро Самійленко. Він мені й родич далекий (Марко Вовчок); Латин сей, хоть не дуже близько, А все олимпським був рідня (І. Котляревський); І син Алкід, твоя дитина, Єдиная твоя родина, Любов єдиная твоя, Гниє в неволі, в кайданах (Т. Шевченко); От недалечко живе Кіндрат. Ще трохи мій і родак (О. Ковінька); Скликав молодий ханенко Рідних, близьких, свояків (І. Франко); Не знайшли ні друзі, ані кревні Рицарського тіла молодого (М. Рильський); Тут у мене повно кревняків (Лесь Мартович).

РІД (ряд поколінь, що походять від одного предка), РОДИ́НА, ДИНА́СТІЯ, ПОРО́ДА розм., ПОРІ́ДДЯ розм., ПОРІ́ДНЯ розм., КО́ДЛО зневажл., ФАМІ́ЛІЯ заст., ГНІЗДО́ заст., ПЛІД заст., ПЛЕ́М'Я заст. Розкоренився й рід Саєнків — жіноче кодло панів Польських (Панас Мирний); Він з родини розкольників (Григорій Тютюнник); Якщо вірити, то прадід прадіда, перший з династії Якимовичів, був теж дяком (О. Довженко); — Дуже я хотів би породичатися з вами.. — Породичатись, Гнате, не штука. Але ж, як говорять: не шукай вроду, а шукай породу (М. Стельмах); Характером Іван увесь у батька вдався. Хоч нехай каміння летить у вічі, а він стоїть на своєму. Глущуківське поріддя (С. Чорнобривець); З нашої порідні не було такого (Словник Б. Грінченка); — Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (О. Довженко); Цар Гарівчандра.. Недавно з Сайвією одружився, Красавицею з княжого гнізда (І. Франко); Всі сусідні корольки.. Пішли в поход з своїм народом, З начинням, потрухом і плодом (І. Котляревський); (Вересай:) Хто ж ви будете, люди добрі? З якого села, роду-племені? (Ю. Мокрієв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родина — (найближчі родичі) сімейство, рідня, (в одному приміщенні) у знач. ім. домашні, хатні, діал. (часто із слугами) челядь. Словник синонімів Полюги
  2. родина — роди́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. родина — Сім'я, ф. посімейство; (чия) ЖМ. родич, родичка; ФР. РІД, покоління. Словник синонімів Караванського
  4. родина — Братва, братове, династія, дім (всім домом прийти), кущ (у селі), плем'я, рід, рідня, рідні, родинонька, родиночка, родичі, родовід, сімеєчка, сімейство, сім'я, посімейство Фразеологічні синоніми: рід людський Приповідки: Один рід, один плід. Словник синонімів Вусика
  5. родина — Таксономічна одиниця, що об'єднує споріднені роди рослин. Словник термінів з агрофітоценології
  6. родина — [родина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  7. родина — -и, ж. 1》 Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім'я. || Група тварин, птахів, яка складається з самця, самки та малят. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. родина — РОДИ́НА, и, ж. 1. Група людей, що складається з чоловіка, дружини, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім'я. Невважаючи на тяжкі умови життя (особливо по смерті батька, коли велика родина лишилася на моїх руках)... Словник української мови у 20 томах
  9. родина — До родини, що години. Тужить за родом своїм та хотіла б що хвилі відвідати. Не поможе і родина, як прийде лиха година. В нещастю не числи на поміч родини, а на свою власну. Стрийна, вуйна — не родина, а що пасерб — не дитина. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. родина — Суспільна група, яка складається з подружжя й дітей (в тому числі усиновлених), а також сукупності кревних родичів чоловіка та дружини (посвоячених між собою). Універсальний словник-енциклопедія
  11. родина — Роди́на, -ни; -ди́ни, -ди́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. родина — РОДИ́НА, и, жін. 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; сім’я. Невважаючи на тяжкі умови життя (особливо по смерті батька... Словник української мови в 11 томах