розбрід

РО́ЗБРАТ (ворожнеча між якимись суспільними групами або окремими особами в державі, в організації тощо), ЧВА́РИ (ЧВА́РА), СВА́РИ, ЗВА́ДА, РО́ЗРУХ, РОЗРУ́ХА заст.; НЕЗГО́ДА, НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД (відсутність взаєморозуміння); РО́ЗЛАД, РО́ЗБРІД розм., РОЗРА́ДА розм., РОЗЛА́ДДЯ розм. (відсутність єдності, узгодження дій, думок, згоди між кимсь); МІЖУСО́БИЦЯ, УСО́БИЦЯ (перев. у феодальному суспільстві). Настане — вірю я — година: Загине розбрат на землі (П. Грабовський); Розказали кобзарі нам Про війни і чвари (Т. Шевченко); (Гелен:) Як дізнаються про те ахейці, що елліна убито без вини, то знову можуть розпочати чвару на довгі роки (Леся Українка); Незгода між.. інтелігенцією Галичини, той фанатизм, з яким ведуться між її партіями свари, не може не пошкодити поступу народу руського у Галичині (М. Драгоманов); Краще солом'яна згода, як золота звада (прислів'я); Під такий розрух у землі руській, на Вкраїні, надвинулась із далеких абийських степів орда татарська (П. Куліш); Головнії два ватажки Половецького народу Розійшлися в своїх планах І зчинили злу незгоду (І. Франко); На захист князів Острозьких примчав (Вишневецький), як на свято. То більше, що з реєстровцями Косинського мав свої незлагоди (І. Ле); У папері було написано, що Зінько баламутний чоловік, що він чинить у громаді всякий нелад, підбурює молодих повставати проти статечних людей і раз у раз бунтує народ (Б. Грінченко); — Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас.., Щоб молодечую Згоду зірвать (І. Франко); Збирається в місті за радою рада, Та згоди немає, панує розрада (Леся Українка); А князі про те не дбали, Самі між собою розладдя кували (Панас Мирний); Вже не вугликами-жаринками жевріла міжусобиця-сварка, а багаттям палала (А. Хижняк); Забув Херсонес про минулу лиху годину, ще дужче почав багатіть; і знов у йому, як бувало, усобиці яро киплять, роздирають громадське життя Херсонеса (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбрід — ро́збрід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розбрід — див. сварка Словник синонімів Вусика
  3. розбрід — [розбр'ід] -броду, м. (на) -брод'і Орфоепічний словник української мови
  4. розбрід — -роду, ч. Непогодженість у чому-небудь; розлад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розбрід — Розтіч, розлад, розбрат, див. дезорганізація Словник чужослів Павло Штепа
  6. розбрід — РО́ЗБРІД, ро́ду, ч. 1. Непогодженість у чому-небудь; розлад. – Аби, свашко, була згода у сімействі та любов... Бо коли цього не буде та вкинуться чвари й розбрід, тоді ніяким сріблом уже не переважите (В. Кучер). 2. Дія за знач. Словник української мови у 20 томах
  7. розбрід — РО́ЗБРІД, роду, ч. 1. Непогодженість у чому-небудь; розлад. — Аби, свашко, була згода у сімействі та любов… Бо коли цього не буде та вкинуться чвари й розбрід, тоді ніяким сріблом уже не переважите (Кучер, Трудна любов, 1960, 45). 2. Дія за знач. Словник української мови в 11 томах