розбій

БАНДИТИ́ЗМ (злочинна діяльність озброєних груп або осіб, спрямована на грабежі, розбої, вбивства); ГАНГСТЕРИ́ЗМ (перев. стосовно США, інших зарубіжних країн — організований розгалужений бандитизм). Боротьба з голодом, холодом, хворобами, бандитизмом не давала змоги нам як слід поставитись до культурного будівництва (В. Еллан-Блакитний). — Пор. 1. розбі́й.

БЕ́ШКЕТ (грубе порушення загальноприйнятих норм моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВО, РОЗБІ́Й підсил. розм.; НАСИ́ЛЬСТВО, НАСИ́ЛЛЯ, СИ́ЛА (застосування фізичної сили). Що це за бешкет і розбій? — зустрів його Єлисей, блиснувши очима. — Геть звідси! (З. Тулуб); Піднялася вся нація, .. піднялася відплатити за зневагу прав своїх, за поругу звичаїв, за безчинства чужоземних катів (О. Довженко); Так могли вчинити тільки фашисти. Розбоєм вони починали, розбоєм і кінчали (О. Гончар); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінною умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильства (П. Загребельний).

ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ, ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОК заст., ТАТЬБА́ заст., ГРАБІ́ЖКА діал., РАБУ́НОК діал. Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців. І тоді нові загони заступали їх місце й ішли на грабіж (З. Тулуб); (Пані Люба:) Почалися на шляху грабунки та розбої (С. Васильченко); Долгорукий дуже обачливо запрошував половців, коли ж таке ставалося, то неодмінно умовою ставив перед ханами стримувати воїнів своїх від грабувань і насильств (П. Загребельний); Багратіон в міру сил боровся з безсоромним пограбуванням (П. Кочура); Гайдамаки приїхали з добитків (Словник Б. Грінченка); Той зламав житницю й уволік міх жита, той піймав чужого коня.. — ..скрізь татьба (С. Скляренко); (Олеся:) Трапилася та грабіжка якраз на перший тиждень великого посту (М. Кропивницький); — Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (І. Франко). — Пор. краді́жка, 1. розбі́й.

РОЗБІ́Й (напад, вбивство з метою пограбування), РОЗБІ́ЙНИЦТВО, РОЗБИША́ЦТВО, ХАРЦИ́ЗСТВО (ХАРЦИ́ЗТВО) розм., ХАРЦИЗЯ́ЦТВО розм., ЗДОБИ́ЧНИЦТВО розм. За Дніпра скривавлену воду, За наруги ясних наших зір, За розбої, за кривду народу Нам заплатить кровію звір (М. Рильський); — Вірю, що буде з тебе порядна людина. Розбійництво — недобре ремесло (В. Королович); — Навіщо ото ви взяли в Київ сокиру?.. — Та то Лекерія Петрівна хотіла в дорозі пуститься при нагоді на розбишацтво! — сміявся Масюк (І. Нечуй-Левицький); Згадав він, ..як спорив в харцизтві з буйними вітрами (М. Костомаров); — Ну, що ж ти вдієш, Василю? Там же того харцизяцтва... (Г. Хоткевич). — Пор. бандити́зм, 1. грабі́ж.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбій — (бійка з певною метою) розбійництво, розбишацтво. Словник синонімів Полюги
  2. розбій — розбі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. розбій — Розбишацтво, грабунок, грабіж, бандитизм, харцизство; розбійство. Словник синонімів Караванського
  4. розбій — -бою, ч. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. || перен., розм. Насильство, здирство, утиски і т. ін. щодо кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розбій — Харцизацтво, розбишацтво, див. розбійник, рабівник, бандит Словник чужослів Павло Штепа
  6. розбій — РОЗБІ́Й, бо́ю, ч. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. – Голодному, кажуть, і розбій не страшний (Панас Мирний); Шибеник похнюпився й говорить: – Я вас і не думав убивати, але мене голод сюди погнав. Словник української мови у 20 томах
  7. розбій — Розбі́й, -бо́ю, -бо́єві, -бо́єм; -бо́ї, -їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розбій — РОЗБІ́Й, бо́ю, ч. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. — Голодному, кажуть, і розбій не страшний (Мирний, IV, 1955, 359); Шибеник похнюпився й говорить: — Я вас і не думав убивати... Словник української мови в 11 томах
  9. розбій — Розбій, -бою м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій забє. Гол. І. 173. Словник української мови Грінченка