розбій
розбі́й
-бою, ч.
Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін.
|| перен., розм. Насильство, здирство, утиски і т. ін. щодо кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбій — (бійка з певною метою) розбійництво, розбишацтво. Словник синонімів Полюги
- розбій — розбі́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розбій — Розбишацтво, грабунок, грабіж, бандитизм, харцизство; розбійство. Словник синонімів Караванського
- розбій — Харцизацтво, розбишацтво, див. розбійник, рабівник, бандит Словник чужослів Павло Штепа
- розбій — РОЗБІ́Й, бо́ю, ч. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. – Голодному, кажуть, і розбій не страшний (Панас Мирний); Шибеник похнюпився й говорить: – Я вас і не думав убивати, але мене голод сюди погнав. Словник української мови у 20 томах
- розбій — БАНДИТИ́ЗМ (злочинна діяльність озброєних груп або осіб, спрямована на грабежі, розбої, вбивства); ГАНГСТЕРИ́ЗМ (перев. стосовно США, інших зарубіжних країн — організований розгалужений бандитизм). Словник синонімів української мови
- розбій — Розбі́й, -бо́ю, -бо́єві, -бо́єм; -бо́ї, -їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розбій — РОЗБІ́Й, бо́ю, ч. Напад з метою пограбування, який супроводжується погрозами, насильством, убивством і т. ін. — Голодному, кажуть, і розбій не страшний (Мирний, IV, 1955, 359); Шибеник похнюпився й говорить: — Я вас і не думав убивати... Словник української мови в 11 томах
- розбій — Розбій, -бою м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій забє. Гол. І. 173. Словник української мови Грінченка