розбійний
розбі́йний
-а, -е.
Стос. до розбою.
|| Який займається розбоєм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбійний — розбі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- розбійний — РОЗБІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до розбою. Не піратські походи мені у розбійнім ввижались вогні. Лише щастя тим людям бажав – А не крові, знущань і заграв! (Р. Братунь); На землі, між камінням, кров і розвіяне пір'я – покидьки від сніданку. Роман затиснув губи. Словник української мови у 20 томах
- розбійний — РОЗБІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до розбою. Не піратські походи мені у розбійнім ввижались вогні. Лише щастя тим людям бажав — А не крові, знущань і заграв! (Брат., Пісня.., 1953, 84); На землі, між камінням, кров і розвіяне пір’я — покидьки від сніданку. Словник української мови в 11 томах
- розбійний — Розбійний, -а, -е Взятый разбоемъ. Розбійні речі. Словник української мови Грінченка