розбійний

розбі́йний

-а, -е.

Стос. до розбою.

|| Який займається розбоєм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбійний — розбі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розбійний — РОЗБІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до розбою. Не піратські походи мені у розбійнім ввижались вогні. Лише щастя тим людям бажав – А не крові, знущань і заграв! (Р. Братунь); На землі, між камінням, кров і розвіяне пір'я – покидьки від сніданку. Роман затиснув губи. Словник української мови у 20 томах
  3. розбійний — РОЗБІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до розбою. Не піратські походи мені у розбійнім ввижались вогні. Лише щастя тим людям бажав — А не крові, знущань і заграв! (Брат., Пісня.., 1953, 84); На землі, між камінням, кров і розвіяне пір’я — покидьки від сніданку. Словник української мови в 11 томах
  4. розбійний — Розбійний, -а, -е Взятый разбоемъ. Розбійні речі. Словник української мови Грінченка