розбійництво

РОЗБІ́Й (напад, вбивство з метою пограбування), РОЗБІ́ЙНИЦТВО, РОЗБИША́ЦТВО, ХАРЦИ́ЗСТВО (ХАРЦИ́ЗТВО) розм., ХАРЦИЗЯ́ЦТВО розм., ЗДОБИ́ЧНИЦТВО розм. За Дніпра скривавлену воду, За наруги ясних наших зір, За розбої, за кривду народу Нам заплатить кровію звір (М. Рильський); — Вірю, що буде з тебе порядна людина. Розбійництво — недобре ремесло (В. Королович); — Навіщо ото ви взяли в Київ сокиру?.. — Та то Лекерія Петрівна хотіла в дорозі пуститься при нагоді на розбишацтво! — сміявся Масюк (І. Нечуй-Левицький); Згадав він, ..як спорив в харцизтві з буйними вітрами (М. Костомаров); — Ну, що ж ти вдієш, Василю? Там же того харцизяцтва... (Г. Хоткевич). — Пор. бандити́зм, 1. грабі́ж.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбійництво — розбі́йництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розбійництво — -а, с. Заняття розбоєм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбійництво — РОЗБІ́ЙНИЦТВО, а, с. Заняття розбоєм. – Добре, що прийшов, сину... Тепер помру спокійно. Вірю, що буде з тебе порядна людина. Розбійництво – недобре ремесло (В. Королевич); [Оленка:] І хіба це страшно? Хіба арештують нас за злодійство або розбійництво? (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  4. розбійництво — РОЗБІ́ЙНИЦТВО, а, с. Заняття розбоєм. — Добре, що прийшов, сину… Тепер помру спокійно. Вірю, що буде з тебе порядна людина. Розбійництво — недобре ремесло (Три золоті сл., 1968, 141); [Оленка:] І хіба це страшно? Хіба арештують нас за злодійство або розбійництво? (Ірчан, І, 1958, 175). Словник української мови в 11 томах