розбійничати

БЕШКЕТУВА́ТИ (грубо порушувати загальноприйняті норми моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, РОЗБІ́ЙНИЧАТИ підсил. розм.; СВАВО́ЛИТИ, СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ розм. (діяти на власний розсуд, ні на кого й ні на що не зважаючи). Хвилею по цілій країні прокотились погроми.. А по селах.. бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, ґвалтуючи, в полон забираючи (А. Головко); В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша (О. Гончар); Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась.. Парубок чудувався з того дива, садовив на санки інших дівчат і так сваволив біля колеса, що над ставом увесь час стояв дівочий вереск (М. Стельмах); — Я тобі, Григорію, раджу: не свавільничай. Від беззаконня пора відвикати (О. Гончар).

ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док.: пограбува́ти, розграбува́ти, ограбува́ти розм. зграбува́ти рідше зрабува́ти, обрабува́ти, розби́ти. Десятки невеличких банд Мишки Япончика розсипалися по місту.. і почали громити та грабувати крамниці, склади і гамазеї (Ю. Смолич); — Сердюки, значить, орудують.. Кооперацію розграбували (О. Гончар); (Олеся:) Нікого я не ограбувала (М. Кропивницький); — Хай Бог милує, щоби я гарбав та свавільничав!.. Я тільки своє забирав (О. Гончар); Нема хліба, нема солі, ще й холодно в хаті, Все забрали, зграбували (коломийка); — Нічого, матусю, рабувати не будемо в вас, хочемо нагрітися в хаті, пустіть (В. Стефаник); Ви обікрали, обрабували мене, а я ще маю вам платити? (І. Франко); Данько почув, як прокидається в ньому лють до пришельців, що з'явились з-за моря розбійничати на його рідній землі (О. Гончар); — Душогубе.., гайдамачиш по степах з ножем за халявою (Ю. Яновський); Вдень у яру сидять (розбійники), а вночі на здобитки йдуть, людей розбивають. Переймуть, хто їде, та й пограбують, а то і вб'ють (Б. Грінченко). — Пор. кра́сти, 1. обікра́сти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбійничати — розбі́йничати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбійничати — див. пустувати Словник синонімів Вусика
  3. розбійничати — -аю, -аєш, недок. Займатися розбоєм, грабіжництвом. || перен., розм. Чинити насильство, утиски, здирство і т. ін. щодо кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розбійничати — РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, аю, аєш, недок. Займатися розбоєм, грабіжництвом. Королівські васали будували міцні замки і розбійничали на великих шляхах (з навч. літ.); * Образно. Дівчина підбігла до того місця, де розбійничав хижак, і .. Словник української мови у 20 томах
  5. розбійничати — РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, аю, аєш, недок. Займатися розбоєм, грабіжництвом. Королівські васали будували міцні замки і розбійничали на великих шляхах (Іст. середніх віків, 1955, 89); — Ти де був? — По Волзі їздив… — Розбійничав?... Словник української мови в 11 томах