розводитися

РОЗЛУЧИ́ТИСЯ (розірвати шлюб з кимсь), РОЗІЙТИ́СЯ, РОЗВЕСТИ́СЯ, РОЗЖЕНИ́ТИСЯ розм., РОЗШЛЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.: розлуча́тися, розхо́дитися, розво́дитися. Пройшла чутка про те, що Чумак розлучився з дружиною (Ю. Збанацький); — А чому тепер часто розходяться молоді подружжя? (Є. Гуцало); "Я вже не розженюсь, коли раз женат", — міркує отець Кобилянський (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розводитися — розво́дитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розводитися — Розлучатися, розходитися; розмножуватися, розплоджуватися, вирощуватися; просторікувати; (- пияцтво) поширюватися; (з чим) морочитися. Словник синонімів Караванського
  3. розводитися — див. говорити Словник синонімів Вусика
  4. розводитися — -джуся, -дишся, недок., розвестися, -ведуся, -ведешся, док. 1》 Плодячись, розмножуватися. || безос. || розм. Виникати, з'являтись у великій кількості. 2》 розм. Писати або говорити про що-небудь багато, довго, із зайвими подробицями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розводитися — РОЗВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗВЕСТИ́СЯ, веду́ся, веде́шся, док., розм. 1. з ким. Розривати свій шлюб із кимсь. [Палажка:] Ти б мені хоч раз сказав, що ти все думаєш собі. Словник української мови у 20 томах
  6. розводитися — РОЗВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗВЕСТИ́СЯ, веду́ся, веде́шся, док. 1. Розривати свій шлюб з ким-небудь. [Палажка:] Ти б мені хоч раз сказав, що ти все думаєш собі. [Тихон:] А що ж я думаю; думаю оце з тобою розвестись та посватать Груню (Вас. Словник української мови в 11 томах